Читати книгу - "Мій випадковий чоловік, Інна Романова"

Це може бути проблемою, якщо чесно ...

Але ж я не збоченець якийсь і не зелений незайманий хлопчик, зі своїм завищеним лібідо розберуся.

А зараз - холодний душ і диванчик.

Завтра з ранку їдемо обживатися в новій квартирі, дуже сподіваюся, що там площа дозволяє жити в окремих кімнатах, а то це неможливо так існувати - бачити бажане на відстані витягнутої руки і не торкатися.

Женя Климова

Квартира була шикарною, великою, близько 80 квадратних метрів, світлою і затишною.

Мені відразу тут захотілося залишитися назавжди. От буває таке - зайдеш і розумієш, що твоє, по енергетиці, відчуттю.

Ми цілий день займалися переїздом, практично, не турбуючи один одного, злагоджено і ефективно.

Я не думала, що Костя такий простий і буде сам собі речі збирати і потім розставляти в новому житлі.

У моїй картині світу за нього цим займаються служниці, ну, або сервіси спеціалізовані. Але ми тільки найняли транспортування, ну і речі вони переносили самі.

У гуртожитку мене чекала нелегка розмова з дівчатками, який я стійко пережила.

Поля і Оля питань зайвих не задавали, але я бачила, що ну дуууже хотіли.

Я зібрала свої пожитки, спустила вниз і поїхала обживатися в любовному гніздечку молодят.

Вранці прокинулася раніше, приготувала чоловікові сніданок і зібралася в університет.

- Костю! - покликала чоловіка, який ще не виходив зі своєї кімнати.

Він мені не відповідав, тому я ризикнула і увірвалася в свята святих - його спальню.

Чоловік спав голий ... На спині ...

До такого мене життя не готувало🙈😱

Я завмерла і не могла зробити ні кроку ... Ноги наче приросли до підлоги, а очі дивилися і запам'ятовували ... Які широкі груди, прес і те саме місце, куди мені не слід було дивитися. Він був гарний, до біса сексуальний! І це мій чоловік! ...

Стоп, Женю, а ось це вже зайве!

Я майже не дихаючи вийшла з його кімнати, зачинила двері і пішла в університет.

Краще не будити хижака, якщо не готовий до гонки і подальшої поразки.

Але образ голого Кості переслідував мене весь день, змушуючи серце стукати сильно-сильно і фантазії вриватися з усякими непристойності.

Ніколи не думала, що я така зіпсована дівчина. 

- Жень, ти де літаєш? - запитала мене Оля, хитро посміхаючись.

- В хмарах, що не видно? - з усмішкою зізналася подругам.

- Невже він настільки тебе покорив? - включилася Поля, більш прониклива і аналізуюча.

- Дуже… - прошепотіла і закрила обличчя руками.

- Жень, це ж чудово! Як нам всім пощастило, ми кохаємо і нас кохають! - Оля у нас такий романтик. - Тільки дівчата, що у вас за хлопці такі, до чого ця конспірація? Мій Богдан з гордістю знайомить мене зі своїми друзями!

- Дівчата, я мушу зізнатися, - тихенько сказала Поля. Ми з Олько нагострили вушка, чекаючи секрет. - Він викладач університету і я в нього сильно закохалася.

Ми з Олею зберігали тишу ... Не знаю, як Оля, а я перебувала в шоці. Наша практична комсомолка-красуня вступила на шлях забороненого кохання?

- Поль, наскільки він старше? - серйозно запитала Оля.

- Йому 32, виходить, на 14 років. – Полі було трохи незручно, але я бачила, що їй хотілося поділитися секретом, знаючи, що ми з Олею ніколи нікому не розповімо.

- Він одружений? - ще одне питання від Олі. Ого вона питання задає, я б не наважилася.

- Ні. І дітей у нього немає.

- А чому ви вирішили приховувати відносини? - контрольний від Олі полетів в сторону Полі.

- Ну він же викладач! 

- Зрозуміла, - Олька почухала потилицю, погоджуючись з доводами подруги. Потім подивилася на мене і запитала - Жень, а ти що думаєш?

- Я вважаю, що якщо вирішили приховувати, і обом так комфортно, то головне, щоб були щасливі. 

Що мені говорити? Сама приховую, що заміж вийшла! І не за аби кого, а самого Костомарова!

- Дівчата, я можу тільки зізнатися, що мій хлопець хороший чоловік і допоміг мені з татом. Я вам не розповідала ... - почала я.

Ми прогуляли дві пари, розмовляли і ділилися своїми думками. Як так виходить, не бачилися одні вихідні, а тим для обговорення - мільйон.