Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

І тішся, а про неї ти мовчи. Гостя з-під банана Тінь хризантеми Осінь і збере, вона й примножить Скарб своїх немеркнучих приваб, До трьох стежок нишком проберуся, Щоби не впізнали хто, бува... Од вікна світильник мерехтливий То неначе зблизька, то здаля, Сяйво місячне сюди пробилось, Дзвяк замка, мов яшми, звідтіля... Мерзне квітка, мерзне ароматна, Дехові ж не страшно перепон, Життєстійкість, якщо випав іній, Незбагненність, як порине в сон. Уночі коштовність ароматна, О, не мни її і не топчи, Тільки хто очам хмільним поможе Розрізнити всю красу вночі? Подруга Ранкової зорі Сон про хризантему У розпал осені моя хмільна по цей бік огорожі Душа, в ній холод, чистота, неначе осені вона, А місяць з хмарою пливуть, одне без одного несила, Та хмара й місяць той обб, ясні однаково сповна. Перед Чжуан-цзи, що вві сні кружляв метеликом строкатим[275], Я не віддамся сліпоті, хоч і на небо піднесусь. В минуле подумки пірну, шукаю й нині Тао Цяня, І думаю: зі мною він у щирий би ввійшов союз, Я тільки-но порину в сон — і знову, і знов, і знову прагну До тих гусей у небесах, що тягне їх в далекий край, Отямившись, здригнуся враз, — і знов доноситься до слуху: