Читати книгу - "Пора серця. Листування"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
День усіх святих {257}
3.ХІ.57
Що я вчинив?
Запліднив ніч, немовби можливі
ще й інші, нічніші,
ніж ця.
Птаха політ, каменя лет, тисячі
прокреслених ліній. Погляди
награбовані й зірвані. Море
спожите, пропите, промарене. Ця година,
що затемнює душі. Наступна, сяйво осіннє,
подане невидющому
почуттю, що пройшло цим шляхом. Інші, чимало,
без місця й важенні з себе: побачені та обійдені.
Знайди, зірки, чорні й сповнені мови: названі
на честь зламаної присяги.
Та якось (коли? це також забуто):
відчуєш таки гороїжний гак,
там, де гупає пульс у двотактному ритмі.
55 {258} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 5.11.1957
As Lines so Loves oblique may well
Themselves in every Angle greet:
But ours so truly Paralel,
Though infinite can never meet.
Therefore the Love which us doth bind,
But Fate so enviously debars,
Is the Conjunction of the Mind,
And Opposition of the Stars.
5-го листопада 1957 p. /Andrew Marvell{259}, The Definition of Love S.77./[8]
Коротка інформація, Інґеборґ, якою я, можливо, випереджу Твою відповідь: сьогодні прийшов лист із Тюбінґена, мені пропонують перший тиждень грудня{260}, я прийму цю пропозицію. Подорож проляже, напевне, спочатку через Франкфурт, де я хочу забрати у видавництві Фішер гонорар за невеличкий переклад{261}, над яким я тепер працюю, 29-го або 30-го я буду в Мюнхені. Я зможу залишитися на кілька днів, три або чотири, скажи, чи Ти ще хочеш цього.
Жизель знає, що я хочу поїхати до Тебе, вона така мужня{262}!
Я не піду від неї, ні.
А якщо Ти не хочеш, щоб я час до часу приїжджав до Тебе, то я спробую змиритися і з цим. Але одне Ти мусиш мені неодмінно пообіцяти: писати мені, посилати якусь звістку, хоча б раз на місяць.
Вчора я послав Тобі три книжки{263}, для нового помешкання. (Це несправедливо, що я маю так багато книг, а ти так мало.) Історій рабі Нахмана{264} я зовсім не знаю, але це таки справжня книга, вона мусить належати Тобі, крім того, я люблю Бубера.
Чи знаєш Ти англійську антологію{265}? Можливо, що я мав її вже тоді, коли Ти була в Парижі — пізніше вона кудись запропастилась. Відтак, у поїзді, що розминався з іншим, я розгорнув англ. антологію, яку мені подарували у Вупперталі{266} й знову прочитав один вірш, який я раніше дуже любив: То His Соу Mistress[9]{267}. У перші дні після свого повернення я спробував перекласти його, це було важко, але врешті-решт він піддався мені, за винятком кількох рядків, які я тепер швидко мушу подати в «Лот» — відтак ти отримаєш його. Прочитай також інші вірші Марвелла, поряд із Донном він, мабуть, найвидатніший. А також інших, вони всі заслуговують цього.
У вірші «День усіх святих» з’явилася зміна; тепер він звучить так:
Знайди, зірки, чорні й сповнені мови: названі
в честь розмовчаної присяги.
56 {268} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман. Париж, 7.11.1957
7-го листопада 1957 р.
Ти дозволиш послати Тобі два переклади, які з’явилися кілька днів тому, за наполяганням моєї вуппертальської господині (пані Клее-Палі), яка впорядковує для видавництва Лімес французьку антологію{269}?
Це небагато, я знаю, але якусь хвильку Твої очі насолоджуватимуться ними.
Вчора я був змушений, позаяк через кілька днів має відбутися переселення, перебирати всілякі старі папери. При цьому я натрапив на кишеньковий календар за 1950 рік. Під датою 14 жовтня стояла нотатка: Інґеборґ. Це той день, коли Ти приїхала до Парижа. 14-го жовтня 1957 р. ми були в Кельні, Інґеборґ.
О годинники глибоко в нас.{270}
Пауль
Я призначив читання в Тюбінґені{271} на 6-те грудня, отож зможу до цього або після
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пора серця. Листування», після закриття браузера.