Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Опора, Moon Grey 📚 - Українською

Читати книгу - "Опора, Moon Grey"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Опора" автора Moon Grey. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 63
Перейти на сторінку:

-             І от, струм у нас пішов по двох полях одного цілого,- наче нічого і не сталось, продовжив Нейрон, - одночасно ці стани з визначенням полярності я б назвав акумуспоживач і акумугенератор.

Тоді, коли Нуль-ікс визначилась, що вона жіноча суть, то вона буде відображати в отім колі ІНЬ. А Нейрончика, як ЯН. Одночасно вони можуть мати кожен свій стан: велике коло в малім. Акумуспоживач в Акумугенераторі і Акумугенератор в Акумуспоживачі.

-             Оце так поєднання! І вони ж не стоять на місці!?

-             Звісно. Як я й сказав, процес пішов і це вже незворотньо.

Всі загули, обсмоктуючи почуті подробиці. Стояв гамір. Дід втомлено відкинувся на стінку Серця, що наче масаж робило йому, і закрив очі. Тиша мовчала і розкладала по полицях все. Тут вона запитала:

-             А чому ти сказав, що назвеш історію: «Не та жінка»?

Дід, не розкриваючи очей, відповів:

-             Бо то була не історія ще. То було пояснення.

-             Але то була Смерть? І це вона та сама жінка чи що?

-             Ні, то мабуть, Нуль-ікс, - висловив хтось припущення.

-             Ні те, ні інше. Слухатимете далі? – Промовив стомлено Нейрон.

-             Звісно! – закричали всі. – Ця історія має бути озвучена!

-             Давай, діду, прояснюй далі!

-             Гаразд. Дайте ковток води і я продовжу.

Хтось притягнув чашу з білків з водою.

-             Нектар, - протягнув старий. – Ви ж знаєте, що вода завжди вирівнює потенціали будь-які?

-             Тобто?

-             Вона має, в якімсь сенсі, властивості Плазми, надає те, що необхідно Організму, бо чутлива і реагує на будь-який, згідно його програми життя. Затримується, всотуючи все зайве. Змиваючи непотрібне. А раз на рік, той, коли Земля «спостерігає» повний оберт Сонця в відносний початок місця перебування, бо рух Сонця з системою йде вперед, по Чумацькім Шляху, разом з ним, до речі, по спіралі, от тоді  Вода оновлюється, очищаючись від буруду, що змивала. Структура повертається до Первісної.

-             Така її потреба і суть?

-             Так, саме так. Певна річ, про це не всі знають, але користуються і дехто навіть має бариші з того знання. Ба, ціла віра побудована на цій властивості, «свята вода»- це жива вода. Але ж суть не в сірості, не в місяці сірім. Суть в тому, що шаблон накладають на кожного, а слід щоб кожен самостійно користувався шаблоном. І кинути всіх в воду-це не вихід. Бо кожен цю воду по-своєму повинен отримати.

-             То що, казка про живу та мертву воду- на це наукове пояснення є?

-             Авжеж є. Але давайте не зараз про це.

-             Ок. Продовжуй. Ми всі слухаємо. – Заговорили Нирки.

Але тут їх перервав Товстий Кишківник на прохання Легень. Його стриманий бас пророкотав у вже підготовленій до розповіді тиші наче бугай на болоті:

-             Так шо там, Нейроне, про смерть, від якої ти втік.

-             А щоб тебе! А то нащо ти це завів? Сказано ж було, що то не та жінка. – Зірвалось на бухкіт Серце.

-             Нейрон знає, про що я. Адже так? – Товстий загуркотів наче каміння, коли Мізки, деренчать від напруги спожити те, що в них колись запихали під виглядом істинної потреби життя -трилогії «вілікого класіка», що насправді великою не була, бо застрягала в текстурах світової сітки інших творів.

Нейрон помовчав. Спільнота повертала голови то на одного, то на іншого. Нарешті Нейрон промовив:

-             Здається я не почну історію.

Але війнув присутній тут Космічний Вітер, це він приніс від Світла звістку. Мурахи пробігли в усіх по шкірі лункою ходою і щезли десь за поворотом в нетрях території Апендикса. Вся спільнота відчула цей подих Смерті та змішаного з нею ще поки що Життя Людини:

-             Дядьку, історія вже почалась. Вона вже йде. Розповідай. Формуй нове майбутнє. Адже заради цих піщинок-історій ми тут.

Серце ошелешено озиралось в пошуках джерела голосу. Нирки сумно обійнялись, на них туга напала від отих мурах, і вони від цього спокійного голосу зараз так збратались та обійнялись, що аж хребці здивувались:

-             Що це ви таку щільність утворили?

-             Та… - Нирки мовчали.

-             Хто це? – Пробурчав Шлунок, - хтось скаже?

-             Діду, ти знаєш і про Смерть, і про те, хто зараз тут був чи є? – Війнула легенько Тиша по всим і принесла старому Нейрону величезний знак питання.

-             Я можу відповісти. – Це Космічний Вітер озвався. – Він не скаже просто так, бо історія ще не відбулась тут, але вона відбулась планами Всесвіту в кількох вимірах. Але щоб обрати той, який стане і відбудеться тут з результатом, тим, який вам потрібен. Для цього потрібно визначитись. Пройти Шлях від початку до, хоча б, моменту сходження в точці нуль, коли події будуть призвані на місце, яке стане підготовленим, прийняти цю подію, щоб вона відбулась саме по тому сценарію, який потрібен. А час тим часом йде. Хоча і він повторюється задля Історії.

-             Це як бажання зачаття дитинки? – Тиша омрійливо зашарілась.

-             Так, як бажання, як виношування, як народження. Все має свою точку відліку, але все це сходиться для події спочатку в ситуаціях, як от Нейрончик та Нуль-ікс ви спостерігали. А подія ще тільки готується. Вона ще і в мріях не є. Бо виникнення того, що здатне жити власним життям- це не просто. Цей «+», який віддасть енергію на створення того самого, ще не утворився, з ситуацій Нейрончика та Нуль-ікс, розумієте? Щоб обрати своє місце тому, що ще не здійснилось і прийти в нього- це безглуздо, як вляпатись за три дні в лайно і вже не мати змоги відмитись.

Всі засміялись, та розуміли, що ситуація не надто смішна.

-             Авжеж, а планів, планів було без ресурсу та належного матеріалу…

-             Все від заздрощів. Замість будувати своє 70 років, мріяли про смерть сусіда, це капець, як убого.

1 ... 25 26 27 ... 63
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Опора, Moon Grey», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Опора, Moon Grey» жанру - 💙 Сучасна проза:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Опора, Moon Grey"