Читати книгу - "Знамення Долі"

— Розумію, — сказав Білл. — Це неординарний вид дружби.

Я розсміявся і зробив добрий ковток пива.

— А як же всі інші?

— Спочатку — так, можливе приховування, звичайно ж — потім завжди розказують. Нічого страшного тут немає. Просто ваша дружба здається мені дещо незвичайною у порівнянні з іншими випадками.

Я повільно кивнув.

— Можливо, що так.

— І все ж — це як і раніше не має сенсу. Двоє хлопців дружать, і обидва приховують один від одного своє минуле.

— Мабуть, ти правий. Але що це по-твоєму може означати?

— Справа не проста. Адже ти — не звичайна людська істота.

— Ну так. І що ж?

— Бачиш, складається враження, що Люк теж не звичайний чоловік.

— Хто ж він тоді?

— Це питання вже по твоїй частині в нашій справі.

Я кивнув.

— Крім того, — продовжував Білл, — мене дуже турбує одна річ.

— Що саме?

— Та цей хлопець, Мартінес. Він стежив за вами, непомітно підкрався і почав стріляти. Що йому було потрібно? Кого він хотів убити? Вас обох? Або тільки Люка? Або тільки тебе?

— Не знаю. Можу тільки з упевненістю сказати, що потім він стріляв в Люка — адже Люк кинувся на нього. А ось у кого був зроблений перший постріл…

— Так… Ну, а як ти думаєш, якби він був П, або ж агентом П, став би він витрачати час на розмову з тобою в барі?

— У мене склалося враження, що вся ця розмова була тільки приводом для останнього питання — чи знає Люк що-небудь про Амбер.

— І твоя реакція, а не твоя відповідь, судячи з усього, змусили його припустити, що він знав.

— Гм-м… Що ж, мабуть Люк таки щось знає, судячи з того, як він звернувся до мене на торі. Ти вважаєш, що цей Мартінес розшукував когось із Амбера?

— Можливо… А ти впевнений, що Люк не з Амбера?

— Я ніколи не чув про щось таке за весь час, який я провів там після закінчення війни, а вже з генеалогією там справа поставлена будь здоров. Мене там буквально напхали лекціями по цих справах. Хоча мої родичі на іншій стороні відрізняються куди меншою любов'ю до порядку в цих питаннях, ніж родичі в Хаосі. Вони інший раз навіть не можуть вирішити, хто з них старший, тому що деякі були народжені в різних часових потоках, але у всякому разі в цьому відношенні вони вельми допитливі.

— А Хаос? Чи не могло статися…

Я заперечливо похитав головою.

— Ні, це виключено. Ту сторону моєї генеалогічної лінії я знаю ще краще. По-моєму, я знайомий особисто майже з усіма, хто здатний маніпулювати Відображеннями і перетинати їх. Люка серед них немає, і я…

— Почекай хвилинку. Отже в Хаосі теж є люди здатні пересуватися по Відображеннях?

— Так. Або залишатися на місці і переносити до себе предмети з Відображень. Це свого роду зворотний процес і…

— Мені здавалося, що для того, щоб набути здатності перетинати Відображення, необхідно пройти Лабіринт.

— А в Хаосі є його своєрідний еквівалент, званий Логрусом, це щось на зразок Лабіринту, але безсистемного. Там все знаходиться в стані безперервного руху, і він дуже небезпечний. Він навіть на якийсь час позбавляє того, хто йде по ньому, психологічної рівноваги. Загалом, це неабияка справа.

— Але ти його пройшов?

— Так.

— І Лабіринт теж?

Я облизав губи, згадуючи.

— Так. І чортовий візерунок ледь мене не прикінчив. Сухе вважав, що я загину, але Фіона вважала, що я впораюся, якщо вона мені допоможе.

— А хто такий Сухе?

— Він — майстер Логруса, а також мій дядечко. Він вважав, що Логрус Хаосу і Лабіринт Амбера несумісні і що я не зможу нести в собі відображення обох. Рендом, Фіона і Жерар повели мене вниз, щоб показати Лабіринт. Я зв'язався з Сухе і передав йому вид. Він тоді сказав, що ці структури антагоністичні, і якщо я спробую пройти Лабіринт, то я або буду знищений, або ж Лабіринт вижене з мене відображення Логрус, а швидше за все трапиться перше. Тоді Фіона сказала, що Лабіринт ПОВИНЕН вміщати в себе все, навіть Логрус, і з того, що вона дізналася про Логрус, виходило що він здатний прокласти дорогу навіть через Лабіринт. Я так і зробив. Спроба вдалася, і тепер я ношу в собі Логрус замість Лабіринту. Сухе визнав правоту Фі, він припустив, що тут справа в моїй змішаній крові. Фіона не погодилася з ним, проте…

Білл підняв руку.

— Одну хвилину! Я не зрозумів, яким чином ти передав зображення Лабіринту своєму дядькові Сухе, який знаходився в Хаосі, а ти в той же час в підземеллі Амбера?

— У мене є колода Карт для Хаосу, така ж, як і амберська колода, спеціально для зв'язку з моїми родичами в Хаосі.

Білл похитав головою.

— Так… чорт забирай, все це дуже захоплююче, але ми відхилилися від теми. А ще хтось може пересуватися у Відображеннях? Або, можливо, є якісь інші способи пересування?

— Так, звичайно, перетин Відображеннь може відбуватися різними способами. Деякі чарівні створіння на зразок, скажімо, Єдинорога, здатні взагалі бродити, де їм тільки заманеться. І якщо ви зможете триматися за такою істотою, яка навіщось бродить по Відображеннях, або за людиною, яка вміє це робити, то ви теж будете переміщатися в Відображеннях. Поки ви йдете за ним слід у слід. Крім того існують і інші королівства, що знаходяться поблизу від Амбера і Хаосу. Там можливі досить сильні маги, яким теж вдається пересуватися у Відображеннях, але їх знання Логрусу і Хаосу недосконалі, хоча вони і знаходяться близько до центрів Енергії. Але всі ці маги ніколи не зможуть зрівнятися з нами. Однак тут є певні можливості. Ми ведемо торгівлю з цими королівствами, і з плином часу по встановлених каналах стає все легше пересуватися в напрямку від Амбера або Двору. У зворотну сторону переміщення важче, але тим не менш відомі випадки, коли концентровані сили створювали прорив, тому в Амбері підтримується служба патрулів: Джуліан в лісах Ардена, Жерар — на морі і так далі.

— А інші способи?

— Ну, можливо, буря у Відображенні…

— А це ще що таке?

— Це природний,