Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін 📚 - Українською

Читати книгу - "Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Вимушена дружина для підступного боса" автора Галлея Сандер-Лін. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 25 26 27 ... 36
Перейти на сторінку:

– Вивести мене хочеш? – Лісіцин боляче стиснув підборіддя Єви і схилився до її обличчя.

– Євангеліно Андріївно! – почувся з-за штори голос Кирила, і Єва перевела подих.

Наречений майже загарчав від розчарування і вхопив наречену за зап'ястя:

– Ми повертаємося додому. Негайно!

Однак Євангеліна вирвала руку з його хватки.

– Ні, це я повертаюся додому, а ти роби все, що заманеться. Кирило! – покликала вона.

– Я тут, пані Ланська, – охоронець наспів саме вчасно, щоб відтіснити Анатоля і прикрити собою господиню. – Пане Лісіцин, вам краще піти і не шуміти.

– Ти... – тремтячий від гніву вказівний палець Толіка майже уткнувся в груди охоронця. – Недовго тобі залишилося за ним ховатися, Єво, – гаркнув майбутній чоловік і, роздратовано відсунувши штору, пішов з ніші.

– Спасибі, Кирило, ти якраз вчасно, – Євангеліна, коліна якої злегка тремтіли, нарешті змогла розслабитися.

Анатоль у гніві страшний, і не приведи її Господь опинитися в повній його владі. Обов'язково потрібно щось вигадати, щоб розірвати цей можливий шлюб, от тільки що? Може, сьогоднішня витівка Максима допоможе справі?

Хоча, знаючи батька, все може вийти навпаки, і він лише прискорить весілля, поки не сталося ще щось непередбачене, а недолугу доньку, можливо, посадить під домашній арешт. Хоч би пронесло, хай би він нічого не дізнався! Чи скаже йому Кирило? А решта, хто все бачив... Чи не рознесуть новину по залу?

– Вибачте, ми не змогли знайти того, хто посмів так із вами вчинити, – покаявся бодігард, що Єві було тільки на руку. – Якщо ви розповісте про нього докладніше, можливо, нам вдасться його затримати. У нього є якісь особливі прикмети або відмінні риси? Бути може, запах чи...

– Вибач, Кирило, все сталося так несподівано, і я була приголомшена, тому нічого не запам'ятала, – покривила душею вона. – У мене сьогодні було стільки партнерів, що я до них особливо не придивлялася.

– У залі не було журналістів, тому проблем виникнути не повинно, хоча гості теж можуть завдати неприємностей, – із незадоволенням помітив Кирило. – Чутки небезпечна річ, яка поширюється куди стрімкіше за лісову пожежу... Євангеліно Андріївно, гадаю, нам дійсно краще повернутися додому, – він притримав перед підопічною штору. – Якщо пощастить, ми встигнемо приїхати до того, як там буде ваш батько, і зможемо уникнути розпитувань...

– А як же пожертви? – спохопилася Євангеліна. – Я ж іще не встигла внести нашу частину. Якщо і в цьому питанні розчарую батька...

– Не турбуйтеся, Петро про все подбає, – кивнув охоронець на другого охоронця, що маячив в коридорі.

– Добре, тоді поїхали, – вирішила вона і попрямувала до виходу, краєм ока вихопивши за однією з колон знайому фігуру, але жодним поглядом чи навіть поворотом голови не видала, що помітила колишнього однокласника, який так недобре над нею пожартував.

«Максиме-Максиме, що ж ти задумав?»

 

Максим, сховавшись за колоною, спостерігав за сваркою потенційного подружжя, яку сам же і спровокував. Коли Лісіцин потягнув Єву геть із залу, Макс якомога непомітніше пішов за ними. Ох, з яким би задоволенням він зламав руку, якою Анатоль із силою стискав зап'ястя нареченої (ну і дав йому по пиці кілька разів, так, для порядку), вирвав у нього дівчину і забрав із собою, але... ще не час, треба чекати. Він, чорт забирай, знову змушений чекати! Хоча тепер уже залишилося недовго, зовсім недовго...

Як Максим і розраховував, вірний пес Євангеліни вирушив по слідах господині і відігнав шолудиву шавку, яка лише через непорозуміння все ще вважалася її нареченим. От і чудово, не довелося втручатися. З жалем провівши поглядом Ланську, яка в супроводі бодігарда попрямувала до виходу, Макс торкнувся пальцями губ і всміхнувся. Ось і збулася мрія ідіота (бо тільки ідіот буде бажати жінку, якій на нього начхати з високої дзвіниці)...

Сьогоднішній танець-експромт... Це був їхній перший дотик із часу зустрічі багато років тому, якщо не брати до уваги той раз, коли Максим штовхнув зазнобу, прикривши від м'яча. І перший поцілунок... Нарешті тримати її в обіймах було так солодко. Тіло Єви, сама вона – це саме те, чого йому відчайдушно бракувало всі ці роки. Так не хотілося сьогодні її відпускати! Вкрасти б, відвезти туди, де б ніхто і ніколи їх двох не знайшов... Щоб були просто він і вона без всієї цієї зовнішньої мішури і непотрібного лушпиння. Макс відчайдушно прагнув повторення, і не в переповненому залі під прицілом безлічі очей, а тільки вдвох, коли ніяка сволота не завадить...

Але з поцілунком він, звичайно, перегнув палицю. Стільки часу цього бажав і уявляв, як грайливо торкнеться Євіних губ, проведе по них язиком, неквапливо візьме в полон її рот, змусить відповісти і втратити голову, щоб вона сама попросила добавки, а зрештою побачив, як виродок Лісіцин увесь вечір до неї тулиться, і не стримався, виплеснув на неї свою злість.

Тому що слабачка! Робить усе, що накаже татко, лягає в ліжко з тим, з ким він скаже, і віддає себе тому, кому накаже. Якби не хотіла цього шлюбу, відмовила б. Але ж ні, йде як вівця на заклання. Еге ж, хороше життя у баті за пазухою, коли не треба пахати від зорі до зорі. Чи їй дійсно все одно, аби в чоловіка тачка крута і бабла побільше? Ну так Анатоль не єдиний, хто відповідає цим критеріям, особливо якщо наречена раптом стане безприданницею. І чи потрібна вона йому буде така?

{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 25 26 27 ... 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Вимушена дружина для підступного боса, Галлея Сандер-Лін"