Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
«Синя шапка на березі инію…»
Синя шапка на березі инію… Місяць ранковий на небі сизий… А на вигоні вітряк понуро дума думу: Правду кажуть люди людям… Прийде старість – нудно. Болять Кістки та поясниця… Болять ребра. Куди діть себе? «Цілу ніч проплакала осінь…»
Цілу ніч проплакала осінь, рвучи на небі волосся; а на рано вмилася снігом, ступаючи босоніж. А на рано – протерши очи, припала до тополі: – Тополенько, доленько, погано голому та босому… Ніби за літо в шинку пропито молодість всю… Ніби обпилася самогону на бабиних поминках. «В голові – одуд степовий…»
В голові – одуд степовий. – Не спивайтесь, зорі весняні. Не спивайтесь, трави шовкорясі… Бо не бувать добра… Ой не бувать. Так важко п’яному від сонця. «Вечір. Тиша. Вербна тонь…»
Вечір. Тиша. Вербна тонь. Хмари низько, низько – сонні. Обрій млосно темний дикуном ось, ось, звихриться сполохом… Ось, ось ударить на голову берез… Порве крайчасті рядна, до сучків порве… Стане плакать п’яний, знервований пияка: «Яка пропаща далеч. Мряка». Стане город в шумі гнати вперед – дзвін. І знов тиша… Вечір… Ніч… «Коли люди мають любовниць…»
Коли люди мають любовниць… о, яка напасть!.. Коли люди ніколи нічого не люблять – це жах!.. Коли ж я люблю… Та «я», як любовниця людська – це щастя. О, глупа приємність… О, дике узгір’я бажань… Нене, природо, навіщо жахливо караєш.
Синя шапка на березі инію… Місяць ранковий на небі сизий… А на вигоні вітряк понуро дума думу: Правду кажуть люди людям… Прийде старість – нудно. Болять Кістки та поясниця… Болять ребра. Куди діть себе? «Цілу ніч проплакала осінь…»
Цілу ніч проплакала осінь, рвучи на небі волосся; а на рано вмилася снігом, ступаючи босоніж. А на рано – протерши очи, припала до тополі: – Тополенько, доленько, погано голому та босому… Ніби за літо в шинку пропито молодість всю… Ніби обпилася самогону на бабиних поминках. «В голові – одуд степовий…»
В голові – одуд степовий. – Не спивайтесь, зорі весняні. Не спивайтесь, трави шовкорясі… Бо не бувать добра… Ой не бувать. Так важко п’яному від сонця. «Вечір. Тиша. Вербна тонь…»
Вечір. Тиша. Вербна тонь. Хмари низько, низько – сонні. Обрій млосно темний дикуном ось, ось, звихриться сполохом… Ось, ось ударить на голову берез… Порве крайчасті рядна, до сучків порве… Стане плакать п’яний, знервований пияка: «Яка пропаща далеч. Мряка». Стане город в шумі гнати вперед – дзвін. І знов тиша… Вечір… Ніч… «Коли люди мають любовниць…»
Коли люди мають любовниць… о, яка напасть!.. Коли люди ніколи нічого не люблять – це жах!.. Коли ж я люблю… Та «я», як любовниця людська – це щастя. О, глупа приємність… О, дике узгір’я бажань… Нене, природо, навіщо жахливо караєш.
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"