Читати книгу - "Українські традиції"

Місто в Азії (Месопотамія), столиця колись могутньої держави; сьогодні в руїнах.

Цар Персії в pp. 522—485 пер. Хр., найвидатніший будівничий староперської держави.

Скіфи не творили єдиного національного організму, а складалися з племен хліборобів і пануючих кочівників. Кочові скіфи були племінно й мовно споріднені з іранськими племенами, отже, й персами, але мали ще й домішки туранського елемента.

Мідія в Західному Ірані, над Каспійським морем; жило тут плем'я, споріднене з персами, що скорше від персів було створило могутню іранську державу.

Таврія – Крим, названий так від його жителів таврів.

Меотійське озеро – Азовське море.

3евс – найголовніший бог у поганській грецькій вірі. Про скіфського Зевса див. розд. 59.

Борисфен – Дніпро. Згідно з уявою язичників боги одружувалися, мали дітей і т. ін.

Геракл – герой, себто людина, яка досягла безсмертя – нарівні з богами.

У часи своїх мандрів по світу Геракл зазнав усяких пригод: якось забрав він собі у Геріона, якоїсь потвори, волів. Так оповідає грецька міфологія (релігійні перекази).

Океан, на думку греків, це мовби величезна ріка, що обіймала всю землю. Стовпи Геракла – Гібралтар. Гедейра – колонія фінікійців у Півд. Іспанії (Гадес, Гадір).

У грецькому тексті – «Гіляйа», що значить «Лісиста». Ліси були тоді при кінці течії Дніпра. Сьогодні лісів там немає.

Агафірси жили в нинішньому Семигороді; Гелон – це була назва колонії на півночі. Тут бачимо звичайну спробу пояснити походження народу від одного предка, а так само й назви.

Масагети – іранське плем'я. Кімерійці – передскіфське населення південної України. Про них докладніше оповідає Геродот далі.

Де були Кімерійські Мури й Кімерійський Порт – не знати; Кімерійський Босфор – Керченська протока.

Проконнез – півострів і місто на ньому в Пролонтиді (тепер Мармурове море).

Іседони – якийсь східний народ, близько не знаний. Феб – грецький бог сонця.

Грифи – звірі з крилами (в грецьких віруваннях).