Читати книгу - "Мережевий ефект"

Тіло Раса лежало посеред кімнати, і це було неправильним. Я взяв його і відніс до візочка в дальньому боці кімнати. У шафі для запасів я знайшов чохол, щоб надіти його, але перед цим зняв його куртку і сорочку, щоб подивитися на його імплант. Він був у нього на лопатці, теж оточений пошкодженою тканиною, з набагато товщим набряком, ніж у Елетри. Я подумав, чи знав він, що це там. Можливо він бив себе по спині чимось, намагаючись витягнути, ще до того, як цілі змусили його про це забути. (Це все ще було дурним, але я розумів імпульс. Я дуже це розумів.)

Тоді аварійний комплект подав сигнал тривоги через нашу стрічку, тому що пульс та дихання Елетри знизилися.

Набір додав зручну коментовану схему того, що ми повинні робити, у стрічці. Амена багато лаялася і допомогла мені перекинути Елетру на спину. Я почав стискати грудну клітку, дуже обережно ставлячись до величини тиску. Амена несамовито копалася серед упаковок з таблетками. Набір намагався бути корисним, але  симптоми не були подібними до тих, які MedSystem колись подавала у мою стрічку — зі всім, що мені потрібно було знати. Це спонукало мене почати рятувальне дихання, але я не зміг. Мої легені працюють зовсім інакше, ніж людські. Заважало не тільки те, що мені потрібно набагато менше повітря, але що всі зв’язки були різні. Окрім абсолютно огидної думки покласти рот, яким я розмовляю, на іншу людину (тьфу), я не думав, що зможу виштовхнути достатньо повітря, які набір хотів від мене.

Амена підбігла і сама почала рятувальне дихання, але це не працювало.

Я сказав їй: "Нам потрібна маска".

Амена з розчаруванням відстрибнула і повернулася до набору. Вона знайшла маску і почала боротися з її стерильною упаковкою, намагаючись порвати пластик зубами, а я не міг зупинити натискання, щоб допомогти їй. (Так, я просто зрозумів, що ми повинні були подумати про таку можливість раніше. У серіалах ніколи не показували, як люди готують інструменти (наприклад в MedCenter Argala), там все було під рукою).

Тоді по всьому відсіку тихо задзвеніла MedSystem, і ліхтарі платформи стали фіолетовими. Система щойно увімкнулася самостійно. Амена зупинилася, тримаючи маску в руці. Вона виплюнула шматок пластикової обгортки і запитала: "Це ви її включили?"

"Ні." Це була медична система АРТа, але без АРТа. Її реактивований корм вказав, що він працює на заводських стандартних початкових умовах.

Це могло бути ще однією дивною аномалією в цьому нескінченному циклі подій. Або це могла бути хитрість, і TargetControlSystem намагається змусити нас помістити Елетру туди, щоб мати можливість її вбити. За винятком того, що Елетра все одно помирала, то яка різниця?

І ще я намагався не сприймати корм як якийсь залишок АРТа, який все ще перебуває на кораблі, щоб врятувати людину.

Ну, один хрін. Я припинив натискання, підхопив Елетру і відніс її на платформу MedSystem.

Я поклав її, і хірургічний ковпак негайно опустився на неї, прокладка опустилася на її груди, щоб відновити серцебиття, і набагато складніший апарат з маскою опустився, щоб попрацювати над її диханням. Через шість секунд вона почала дихати самостійно, а серцебиття стабілізувалося. Платформа контурно перевернула її на бік. Делікатні щупальці відшарували накладений пакет і викинули його на палубу, а потім почали зупиняти відновлену кровотечу у її спині.

На візку, на знак протесту, один раз пискнув аварійний комплект, а потім замовк.

Амена зітхнула з полегшенням, потім витерла обличчя рукавом. Вона почала збирати розкидані засоби реанімації з набору. Намагаючись помістити їх назад на свої місця у контейнер, вона запитала: "То хто включив MedSystem…"

Я сказав: "Я так само добре знаю, як і ти, що відбувається на цьому кораблі". Ось чому я поклав невідому корпоративну людину, яка все одно помирала, у, можливо, скомпрометовану MedSystem, а не, скажімо, Амену чи мене.

Мені не сподобалося, що Елетра ледь не померла, незважаючи на те, що ми ретельно виконували всі вказівки. Мені не сподобалося, що Рас помер, перш ніж ми змогли щось зробити. Мені особливо не сподобалося, що цілі вбили його. Він не був моєю людиною, але він упав прямо перед мною, і я не зміг нічого з цим вдіяти.

Вони такі до чорта крихкі.

Амена задумалася, а потім спекулятивно поглянула на мене. "Ви впевнені, що не постраждали? Вас вдарили в голову. І хіба ця сіра людина не вистрелила у вас, перш ніж ви вирвали їй легені?"

Я не відчував жодних легенів, коли пробивав грудну порожнину цілі 2, але я впевнений, що вони десь були. "Це була просто енергетична зброя".

"Це була просто енергетична зброя", — пробурмотіла собі Амена, дуже погано імітуючи мій голос, рішуче намагаючись загнати маску з бульбочкою кисню у неправильну щілину. "Якби ти не був на мене такий сердитий, ти б зрозумів, що я маю рацію".

Задовбала. "Я не серджуся на тебе."

Гаразд, це брехня, я сердився на неї або дійсно дратувався на неї, і поняття не мав чому. Вона не була винна, що була тут, що ми були тут, вона нічого не робила, крім того, щоб бути людиною, і навіть не плакала. І її першою реакцією на іншу людину, яка стріляла в мене, було стрибнути їй на спину і спробувати задушити.

Амена відмовилася від маски і приділила мені всю свою увагу. "Ти виглядаєш розлюченим."

"Це моє обличчя іноді просто кривиться. Ось чому шоломи з непрозорими лицевими пластинами є гарною ідеєю."

Амена недовірливо пирхнула. "Так, коли ти сердишся." Вона завагалася, і я не міг інтерпретувати її вираз, хіба що це більше її не дратувало. "Я мала сказати їм більше, коли вони говорили про тебе. Це було щось подібне до уроку історії та політичної свідомості. Я не думаю, що викладачі вигадують такі речі, але… це було просто так, ніби вони користувалися відомими прикладами".

Вони говорили про мене як про SecUnit'а, як люди завжди говорять про SecUnits, і це ще було досить м’яко, порівняно з багатьма розмовами, які я чув раніше. Якби я щоразу сердився… Не знаю, але це виглядало виснажливо. Говорити про це теж було виснажливо. "Я не серджуся з цього приводу".

Амена запитала: "Якщо ти не сердишся, то що не так?"

Тепер я точно розсердився. "Як ви хочете відсортувати список? За позначкою часу чи за ступенем живучості?"

Амена роздратовано сказала: "Я маю на