Читати книгу - "До зустрічі ніколи, Меланія Арт"

– От с… нехороша дівчина, – ледь стрималася, чесно. 

– То в неї були причини так про вас говорити? – спитав, не приховуючи зацікавленості.

– Були… – проговорила задумливо і побачила, як нервово сіпнувся кадик у демона. – Не такі, як ти міг подумати, Гордич, – пояснила з легкою посмішкою, а потім в голові з’явився один чудовий план. – Слухай, зможеш зібрати всіх працівників в одному місці?

– Навіщо?

– Щоб вони дізналися правду з перших вуст, – пожала плечима. – Звісно, плітки – цікавіші, але мої слова зможуть підтвердити всі працівники з “Elegans”, адже вони теж, впевнена, ще добре пам’ятають Кіру.

Зроблю так, як у свій час зробила Рита. Коли серед працівників вперше з’явилися розмови про її минуле, вона просто всіх зібрала і чесно про все розповіла. Після цього плітки одразу зникли. Та й потім ця тема ніколи не підіймалася. Сподіваюся, цього разу правда теж допоможе.

– Повторюю, Хоменко, я сам все вирішу, – сухо відповів мені.

Мені здалося, чи його образило те, що я запропонувала допомогу?

– Знаю, але так – буде швидше і ефективніше, – говорила спокійно, ніби приборкуючи дракона.

– Гаразд, вмовила. Тільки не зроби ще гірше, – і знову він за своє, а я навіть грішно подумала, що інколи він може бути нормальною людиною.

– Повідомиш про час, – сказала роздратованим голосом, а потім взагалі поспішила піти якнайдалі від цього чоловіка.

Влас

Чесно кажучи, мене за цей короткий період часу вже так дістала вся ця історія з плітками, що я справді вирішив довіритися Хоменко.

Це, звісно, навіть звучить смішно – “довіритися Хоменко”, але… Чорт, вона виглядала так впевнено, що я дійсно не зміг їй відмовити.

Та й організувати загальний збір легко, але чи буде від цього пуття? Ось це вже інше питання.

Зайвий раз бачити білявку не хотілося, тож сказати їй про час незапланованої наради я доручив Соломії. До речі, був приємно здивований, коли побачив і цю мою колишню студентку серед працівників Рити. Ще більше був здивований, коли дізнався, що ця талановита позитивна дівчинка, виявляється, в близьких дружніх стосунках з Хоменко. Не розумію, як ці дві особи з різними поглядами на життя могли поладити.

Але про це подумаю пізніше, а зараз – прийшов час послухати, що ж такого хоче розповісти Хоменко. 

І ось вона зайшла. Нервує, це точно, але намагається не показувати це іншим.

Молодець, що тут сказати. Вчиться тримати обличчя.

– Прошу вашої уваги, – сказала, коли зупинилася на місці, де, зазвичай, сидить Андрій.

Але робітники навіть не звернули на неї уваги, переговорюючись між собою, а ті, хто почув її слова – просто зневажливо усміхнулися, показуючи, що не збираються її слухати.

Я смикнувся був допомогти і закрити всім роти, але потім подумав, що Хоменко має сама це зробити, інакше не зможе втримати дисципліну потім. І в наступний момент вона знайшла спосіб привернути увагу, грюкнувши зі всією силою блокнотом по столу.

– А тепер, я не прошу, а вимагаю від вас тиші, – проговорила твердо, чітко, наче справді вона тут бос. – Знаю, що всі ви схвильовані чутками, які нещодавно з'явилися в офісі. Так от, прийшов час роз’яснити ситуацію, – вона зробила паузу, щоб вже точно всі замовчали. – Все, що було сказано про мене, Маргариту Петрівну та “Elegans” – абсолютна брехня, яку вигадала одна ображена на весь світ дівчина. Її ім’я я не буду повідомляти, а тільки скажу, що вона – колишній працівник “Elegans” і була звільнена з великим скандалом.

– Ніко, це ти про Кіру, чи що? – раптом спитав, якийсь хлопчина-дизайнер.

– Вадиме, не будемо переходити на особистості. Це нікому не потрібні деталі, від яких не буде ніякої користі, – спокійно відповіла вона йому. – Отож, історія проста, але неприємна. Жила-була одна дівчинка, якій Маргарита Петрівна дала шанс реалізувати себе у сфері дизайну. Дівчинка була старанна, талановита, але… Вона хотіла кращого життя, а для цього – потрібно було довго і багато працювати. Звісно, такий варіант їй не припав до душі, тож вона вирішила піти іншим шляхом, більш легким на її думку. Але почалося все з того, що їй доручили замовлення від однієї серйозної людини. Воно було просте – розробити дизайн для будинку, в якому мала поселитися велика дружня родина. Дівчинка була рада і взялася за роботу з великим ентузіазмом. І все було б добре, якби цей ентузіазм був направлений справді на гарне виконання завдання... А не на зваблення тієї самої серйозної людини. Тепер уявіть ситуацію: поки дружина вийшла відповісти на дзвінок, молода дизайнерка кидається на її чоловіка з поцілунками і клятвами у великій любові. Що б ви зробили на її місці? 

– Відтягала за волосся на місці, – гмикнув хтось з робітниць.

– Чудова думка, – посміхнулась їй Хоменко, – але дружина зробила по-іншому. Вона вигнала дівчинку, а потім одразу написала велику неприємну статтю про нашу компанію, де зосередила увагу на тому, що “Elegans” – не студія дизайну, а справжнє ескорт-агентство. Думаю, ви вже здогадалися, що вона була журналістом. Причому відомим журналістом у одному з найбільш авторитетних медіа країни. Звісно, наш піар-менеджер з нею зв’язався і дізнався, що стало причиною для такої жорсткої реакції, адже коли її чоловік розривав договір, то нічого не пояснив. Ну, от вона нам й розповіла детально про всю ситуацію. Як виявилося, дівчинка-дизайнер почала набиватися у коханки її чоловікові ще з першої зустрічі. Вона приходила до нього на роботу, дзвонила йому, постійно писала, а коли зрозуміла, що це не діє – перейшла до більш рішучих дій.