Читати книгу - "До зустрічі ніколи, Меланія Арт"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– І все ж дарма дружина її не відтягала за волосся, – пожартувала знову та сама робітниця, коли Хоменко зробила невелику паузу.
– По правді, я з вами згодна, але сталося, як сталося, – сказала їй білявка зі смішком, а потім продовжила. – Загалом ми тоді всі були в шоці, адже не очікували від милої хорошої дівчинки такої поведінки. Коли її спитали, чи розуміє вона свою помилку – дівчинка просто сказала, що в кожного свій шлях до щастя. Ось так от. Не буду вам розповідати, як далі ми налагоджували зв’язки з тією родиною, а потім і зі всіма іншими клієнтами, що негативно відреагували на статтю… Але, як я вже казала, та дівчинка – була звільнена з великим скандалом. І не з нашої, а з її сторони. Вона намагалася подати на нас в суд за неправомірне звільнення, а коли не вийшло – просто почала поливати нас брудом всюди, де тільки з’являлася. Ця історія трапилася близько трьох років тому. Я думала, що дівчинка вже давно забула про нас, але, очевидно, її образа досі жива, якщо вона вирішила наговорити про нас з Маргаритою Петрівною такого бруду одній чи одному з ваших колег. Ось і вся правда.
– А звідки ми знаємо, що це дійсно правда? – раптом прозвучав голос нашої адміністраторки Мілани.
– Це правда, – знову взяв слово хлопець з команди Хоменко. Вадим, здається. – Ми всі пам’ятаємо цю історію. І Ніка не хоче казати, але ця дівчинка, Кіра Яковленко, справжня мерзота, яка тоді дістала всіх нас. Хочете, спитайте в будь-кого з “Elegans”. Кожен з нас зможе розповісти свої спогади про той непростий період.
– Але ж ви справді розлучилися, Вероніко Захарівно? Чому? – безцеремонно спитала все та ж адміністраторка.
– Розлучилася, правда. Але повірте, що моє розлучення абсолютно не пов’язане з роботою, а про інше – вам знати не потрібно, – відповіла Хоменко таким холодним тоном, що адміністраторка в раз закрила свого рота.
А ось це вже цікаво. Хоменко була одружена? З ким? І як довго? Залетіла від якогось свого коханця, чи що? Можливо, в неї й діти є?
Так, стоп! Мене це не стосується. Роз’яснила ситуацію – ну й добре. А все інше – зайва інформація.
– Якщо питань більше немає, можете бути вільними, – знову звернулася до присутніх білявка.
Коли всі почали розходитися, я прислухався до розмов і зрозумів, що Хоменко та Рита для всіх тепер – це жертви, яких навпаки потрібно оберігати від таких гієн, як ця Кіра. Що ж, нехай так. Будемо вважати, що історія з плітками майже закінчилася. Залишилося тільки звільнити Ліну. Можливо, це буде для неї хорошим уроком на майбутнє. Хоча… Якщо вона дружить з такими особами, як ця Кіра, то все й так зрозуміло. Боже, ну й навіщо вона мені трапилася тоді на корпоративі? Ніколи ж до неї не спав з колегами, а тут не стримався і маю ці додаткові проблеми.
– Я ж казала, що так буде швидше, – почув задоволений голос Вероніки, а потім раптово виявив, що в залі більше немає нікого, окрім нас двох.
– Тобі просто пощастило, що цього разу – ти справді була невинною, – гмикнув.
– Цього разу? А були й інші? – поцікавилася, не сходячи зі свого місця.
– Справді хочеш почути мої думки щодо цього? – відповів, спостерігаючи, як вона втомлено з закритими очима проводить рукою по шиї.
– Здається, я теж сьогодні заслуговую на правду, – з посмішкою відповіла, підіймаючи свій погляд на мене.
Раптом захотілося...
Ні, не захотілося мені нічого!
Потрібно завершувати ці задушевні розмови. З плітками розібралися і добре, але я все ще не бажаю бачити Хоменко у Фієрі. І це – аксіома.
– Не заслуговуєш. Наше тимчасове перемир’я закінчене, Хоменко. Тримайся від мене подалі, – сказав, а потім, не чекаючи відповіді, взагалі вийшов з конференц-зали.
Потрібно мені відпочити від цієї дівиці, а вже потім можна буде й подумати, як по-чесному прибрати її з компанії.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «До зустрічі ніколи, Меланія Арт», після закриття браузера.