Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

Цзя Юйцуню довго довелося вмовляти брамника сісти.

— Не соромся! Адже ти був моїм другом у дні бідувань і нестатків. Ми тут самі, приміщення не службове. Сідай же!

Коли зрештою брамник сів на краєчок стільця, Цзя Юйцунь запитав:

— Ти хотів щось сказати? Я помітив, як ти робив мені знаки очима.

— Невже у вас немає «Охоронної пам’ятки чиновника» для цієї провінції? — у свою чергу запитав брамник.

— Охоронної пам’ятки? — здивувався Цзя Юйцунь. — А що це таке?

— Це список імен і прізвищ найбільш впливових і багатих родин, — пояснив брамник. — Його мусить мати кожний чиновник у провінції. Із цими багатіями ліпше не зв’язуватися. Мало того що відсторонять від посади, позбавлять звання, так і за життя ж не можна поручитися. Недарма цей список називають «Охоронною пам’яткою». А про родину Сюе й говорити не доводиться. Справа, про яку йшлося, — проста. Але колишні начальники дрижали за своє місце й готові були поступитися й обов’язком і честю.

Брамник дістав із сумки переписану ним «Охоронну пам’ятку чиновника» і простягнув Цзя Юйцуню. Той пробіг її очима: це були всього лише прислів’я та приказки, складені в народі про наймогутніші та найіменитіші родини:

Не встиг Цзя Юйцунь дочитати, як почувся голос:

— Поважний пан Ван прибув із поклоном.

Цзя Юйцунь квапливо упорядкував одяг і головний убір і вийшов назустріч гостеві. Незабаром він повернувся і продовжив розмову з брамником.

— Всі чотири сім’ї, які значаться в пам’ятці, зв’язані родинними узами, — розповідав брамник, — і ганьба й сльози — все у них спільне. Обвинувачуваний в убивстві Сюе якраз виходець із сім’ї, про яку сказано: «Маєтність у сім’ї Сюе з лапатим снігом схожа». Він користується не тільки підтримкою трьох інших сімей, у нього повно родичів і друзів у столиці, та і в інших місцях. Кого ж ви, шановний пане начальнику, маєте намір заарештувати?

— Виходить, вирішити цю справу