Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » "Веста" не знає пощади, Микола Козакевич 📚 - Українською

Читати книгу - ""Веста" не знає пощади, Микола Козакевич"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою ""Веста" не знає пощади" автора Микола Козакевич. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 27 28 29 ... 86
Перейти на сторінку:
у кілька газет. Він звернув увагу, що це вчорашні краківські газети. В них лежав у промасленій ганчірці якийсь невеличкий предмет. Завірюха розмотав його, і всі побачили військовий пістолет ТТ. В обоймі жодного патрона. Дуло блищало, мов дзеркало, не було ніяких слідів диму. Тут є над чим замислитись. Якщо з цього пістолета вбито Чорну Ручку, то коли ж злочинець встиг вичистити зброю? Адже трактористи під’їхали не пізніше, як через п’ятнадцять хвилин після від’їзду автомашини. Завірюха глянув на номер пістолета, вибитий на рукоятці: Ц 1387. Потім витягнув свою записну книжку. В ній був записаний той самий номер. Це пістолет Августа Рема!

Відкриття так вразило капітана, що він мимоволі випустив газети, і ті, підхоплені вітром, полетіли по шосе. Міліціонер побіг за ними і за хвилину приніс капітанові. Складаючи газети, Завірюха помітив на одній з них якісь чорнильні знаки. То були різні написи, які звичайно робить людина, щоб “розписати” авторучку. Але в ту ж мить увагу капітана привернув клаптик паперової смужки. Такі смужки з адресою передплатника наклеюються на газети, журнали. На клаптику, що лишився на газеті, ще можна було прочитати уривок адреси, написаної фіолетовими буквами: вул. Діе…

3

Чому вбили Чорну Ручку — капітан догадувався: повідомлення про підозру Завірюхи щодо годинників могло стривожити господарів Чорної Ручки, і вони вирішили перерізати єдину нитку, яку противник тримав у своїх руках. Можливо, що бандит почав шантажувати своїх довірителів і вимагав спеціальної плати за мовчанку. А втім, не це було головне. Причини вбивства рецидивіста з’ясуються в комплексі інших фактів, які те треба розв’язати. А тепер найважливіше — дізнатися, де, коли і хто вбив Чорну Ручку.

Лікар Калюжний встановив, що смерть настала не раніше як за десять годин до того, коли труп знайшли в придорожній канаві біля Отвоцька.

“Десять годин, — міркував у своєму кабінеті капітан Завірюха, — час цілком достатній, щоб не тільки вичистити пістолет, але й перевезти труп з місця вбивства на кількасот кілометрів — наприклад, з… Кракова до Отвоцька”.

Чому саме з Кракова? Крім газети, у Завірюхи був ще один непрямий доказ: оперативний відділ повідомив його, що вчора ввечері ювелір Згожельський розмовляв по телефону з кимось у Кракові. Розмова була коротка: “Постарайтеся бути близько півночі в Отвоцьку”. На жаль, краківський співрозмовник говорив з переговорного пункту головного поштамту.

Але навіщо було стільки морочитися з рискованим перевезенням трупа? його бентежила гільза, яку знайшли на місці мнимого вбивства. Коли Чорну Ручку вбили у Кракові, то як гільза опинилася в канаві під Отвоцьком? Чи, може, її підкинули, щоб створити враження, ніби злочин вчинено саме в цьому місці? Це логічно, але в такому разі навіщо було так близько ховати пістолет, до того ще й вичищений? Це спростовувало дану версію. Щось тут явно не сходиться. Експертиза, якій піддали гільзу і знайдений пістолет, встановила, що риски на гільзі і слід від ударника зовсім не відповідають особливостям патронника та ударника пістолета Рема. У Завірюхи один камінь звалився з плечей. Значить, гільза або випадково опинилася в канаві, або її підкинули злочинці, щоб спрямувати пошуки на іншу зброю.

Смерть Чорної Ручки обірвала важливу нитку, що була в руках Завірюхи, але допомогла натрапити на новий слід. Капітан ні на хвилину не забував про напис на клаптику паперової смужки, що лишилася на “Газеті Краківській”, в яку було загорнуто пістолет ТТ.

Вул. Діе… — то було все, що капітан знав про невідомого передплатника воєводської газети. Але й це було немало. Тисячі селищ і міст є в країні, сотні тисяч вулиць. І в будь-якому з цих селищ і міст, на будь-якій вулиці міг жити вбивця. І ось капітан дістав майже точну адресу особи, яка, може, й не була сама вбивцею, але мусила знати вбивцю або хоч раз зустрічалася з ним. Досить було посидіти кілька хвилин над планом Кракова, щоб впевнитись: у місті є тільки одна вулиця, яка починається з тих букв, що лишилися на папірці — вулиця Діетля, в самому центрі. Звичайно, могло виявитися, що на вулиці Діетля живе кілька тисяч передплатників “Газети Краківської”, але ж це набагато менше, ніж 28 мільйонів усіх жителів країни, серед яких довелося б розшукувати одного — вбивцю.

Ось чому на другий день пізно ввечері сержант Недєльський у цивільному костюмі виїхав швидким поїздом до Кракова. Від капітана Завірюхи він дістав завдання: виписати прізвища й адреси всіх передплатників “Газети Краківської”, що живуть по вулиці Діетля, розшукати невідомого передплатника і хоч який-небудь слід автомобіля з червоною стрілкою. Крім службового відрядження, в кишені Недєльського лежав конверт, а в ньому фотокопія тих чудернацьких написів, які зробив хтось на примірнику газети, “розписуючи” авторучку. Хімічний аналіз чорнила дав небагато.

Було виявлено деякі речовини, які вводяться в чорнило для того, щоб воно не так швидко засихало. В чорнило вітчизняного виробництва цих речовин не додавали. Отже, треба думати, що ручка була заряджена закордонним чорнилом. Завірюха знав, що в комісійних магазинах багато імпортного чорнила, тому не надав аналізові великої ваги.

Завдання сержанта Недєльського було важке, але не безнадійне. Адже всі машини зареєстровані. Якщо ж кремова машина з червоною пластмасовою стрілкою і не зареєстрована у Кракові, то її певно запам’ятали мешканці вулиці Діетля, серед яких, мабуть, є такі, що цікавляться новими марками автомобілів.

Отож, діставши від капітана докладні вказівки, Недєльський їхав у Краків і, сидячи у вагоні другого класу, мріяв, що назад він повертатиметься не сам, а в товаристві “зв’язаного” вбивці Чорної Ручки.

А у Завірюхи в цей день було повно роботи з висновками, що їх подали фахівці, які оглядали місце злочину. У товстій картонній папці з написом “Веста” з’явилися нові документи — акти, протоколи, знімки, висновки експертів… Десь опівдні надійшли повідомлення про наслідки перевірки машин, проведеної тієї ночі на території цілого воєводства. Це були сотні донесень, де зазначалися номери і марки автомобілів, які в час перевірки виїжджали за межі столиці і сусідніх міст, з’єднаних шосе з Отвоцьком. Капітан буквально потонув у цих паперах, шукаючи відомості про

1 ... 27 28 29 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «"Веста" не знає пощади, Микола Козакевич», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «"Веста" не знає пощади, Микола Козакевич» жанру - 💙 Детективи:


Коментарі та відгуки (0) до книги ""Веста" не знає пощади, Микола Козакевич"