Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » В моїх думках, Ясміна Лав 📚 - Українською

Читати книгу - "В моїх думках, Ясміна Лав"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "В моїх думках" автора Ясміна Лав. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 103
Перейти на сторінку:

— Він же також тобі сподобався. Я бачила, як ти дивилася на цього хлопця.

— Ніяк я не дивилася, тобі здалося.

— Ну-ну, — усміхається дівчина.

— Впевнена, він буде тебе чекати, — підморгує вона.

Я не відповідаю.

Але з'являється бажання все-таки перевірити її слова.

Ідея піти на вечірку вже не здається такою поганою, але як сказати татові?

 

 

***

 

 

Вдома тихо. Отже, тата ще немає. Він — генеральний директор банку і часто затримується на роботі, я вже до цього звикла.

— Сашенько, доброго дня. Обід майже готовий.

З кухні до мене виходить Марія, наша кухарка.

Марія — хороша, добра жінка років за сорок. 

Вона працює на батька, скільки я себе пам'ятаю. Спочатку жінка була лише моєю нянею, а потім залишилася і займається домом.

Вона замінила мені маму, яка померла при пологах. І я вважаю її частиною моєї сім'ї.

— Привіт, Маріє. Переодягнуся і спущусь.

— Добре, люба, — усміхається жінка.

Своїх дітей у Марії немає. Не те щоб вона не хотіла… Причиною стала якась хвороба. З чоловіком вони розлучилися, і останні шість років вона живе у нашому домі.

Підіймаюся на другий поверх і заходжу у свою кімнату. Приймаю швидко душ, накидаю халат і сушу волосся. Придивляюсь до себе у дзеркалі.

Маленький носик, гарні пухкі губи. Як на мене, занадто великі сині очі, точно, як у моєї мами. 

Бачила на фото… 

Довге русяве волосся збираю у високий хвіст, одягаю простий білий комплект білизни й знову дивлюсь на відображення.

 

“Ти сподобалася Ярославу… ”, — у голові проносяться слова Ніки.

Чим я могла сподобатися такому хлопцеві?

Фігура як фігура. Так, плоский живіт, довгі ноги, але жодних там форм, що випирають. Груди звичайні, попа... Ну, попа нічого так.

Усміхаюся і натягую піжамні штани та футболку, на якій красується Дональд Дак.

Вигадала собі Ніка.

Чую звук вхідного повідомлення і беру в руки телефон.

“О сьомій чекаю біля універу.”

Ми з Нікою обмінялись номерами перед тим, як розійтись, і, схоже, дівчина вирішила все-таки витягнути мене з дому.

Не відповідаю нічого. Напевно, тому, що вагаюся, йти чи ні.Кладу мобільний на тумбочку біля ліжка і йду обідати.

Марія готує просто божественно, і ще жодного разу я не відмовлялась від їжі.

Ось і зараз наминаю за обидві щоки запечену рибу та овочі на пару. А ще чекають сирники з родзинками на десерт.

Радію, що це не відображається на фігурі.

— Дякую, Маріє. Це було дуже смачно, — усміхаюсь і несу тарілку до посудомийки.

— На здоров'я, рада, що догодила. 

Тато телефонував удень. Сказав, що має поїхати в інше місто у справах. І вдома буде тільки завтра ввечері.

Задумуюсь над словами жінки. 

Якщо тата не буде, то я можу піти на вечірку і не треба просити дозволу. Я ж ненадовго, туди й назад. Хоч подивлюся, як розважаються студенти.

У голові вже складаю план, як піти непомітно з дому. Могла б сказати Марії, що йду і куди. Але якщо її тато спитає… 

Не вміє вона брехати.

Не хочу її підставляти.

 

 

***

 

О шостій тихо пробираюсь на вулицю через задній двір. Марія порається на кухні й не помітить моєї відсутності. А за кілька годин я планую повернутися додому.

За воротами вже чекає автомобіль таксі. Сідаю всередину і видихаю. Не знаю, що зараз заведено одягати на вечірки, але вирішую не виділятися.

Одягаю темні завужені джинси з високою посадкою, які вигідно підкреслюють талію, червоний топ і шкіряну чорну коротку куртку. На ноги взуваю білі снікерси з чорними вставками позаду, на шнурівках.

Волосся залишаю у хвості, лиш кілька локонів випускаю і підкручую.

З макіяжем вирішую не вигадувати. Тому просто підводжу блиском губи та підкреслюю стрілками очі.

Вийшло досить таки непогано, як на мене.

 

 

***

 

 

Зупиняємось біля університету, і я махаю Ніці. Дівчина швидко підходить і застрибує в машину. Називає водієві адресу і відкидається у кріслі.

На ній коротка сукня м'ятного кольору і чорна косуха. Чорні туфлі на високих підборах і чорна сумочка через плече. 

1 2 3 4 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В моїх думках, Ясміна Лав», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "В моїх думках, Ясміна Лав"