Книги Українською Мовою » 💙 Фантастика » 100 Мініатюр , Сергій Бараєв 📚 - Українською

Читати книгу - "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "100 Мініатюр" автора Сергій Бараєв. Жанр книги: 💙 Фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 ... 107
Перейти на сторінку:
Сон мерця

Анотація: я бачив дивний сон і з нього змальована ця історія.


Маю дві новини — одна добра, інша погана.
Господь дарує мені своє благословення та я на цю мить маю близько трьох годин життя, щоб завершити свої земні справи. Це добра новина. 
Погана новина полягає в тому, що я помер. Не пам'ятаю, як це сталося, але факт в тому, що я мертвий. Таких як я зазвичай зображують у вигляді зомбі. 
Але я не зомбі. Та й не живий.
Які мої перші думки? Звичайні, як і у всіх живих людей: 
"Варто встигнути завершити свої земні справи. Перекинути усі кошти зі своїх рахунків на дружину. Сповістити усіх з ким мав справи, що не зможу більше з ними працювати. Попрощатися з дітьми та рідними." 
“Дякую Господи за твоє благословення та можливість вмерти не миттєво. Дякую за можливість усвідомлювати себе мерцем. Дякую за те минуле життя. Дякую Отче.”
Попри те, що я насправді мертвий, я спішу завершити свої справи. Відчуваю, як моє обличчя "дерев'яніє", вкривається струпами. Кров у моєму тілі назавжди застигла.  Язик наполовину висолопився з рота та застиг. Важко розмовляти. 
В наступні миті самоусвідомлення спостерігаю в дзеркалі, як моє обличчя покривається трупними плямами, де-не-де розпочалися процеси гниття. 
Попри  мертве моє тіло, думки все ще живі та прив’язані до земного життя.
“Як сповісти рідних про те що я мрець?”
Тіло все більше і більше  застигає та втрачає гнучкість, м'язи дерев'яніють.
Мабуть рідко кому вдається бачити власну смерть та опісля смертні процеси. Але я це не лише бачу, а й відчуваю. Тіло без життя доволі неприємна штука. 
А ось уже і зір стає розмитим.
Цікаві твої дороги Отче.

Минає певна кількість миттєвих вічностей часу і я прокидаюся:
“Де я? Як сповістити рідних про те, що я мрець?” 
Минають ще миті — повільно починаю себе усвідомлювати живим та неушкодженим. То був лише сон. Сон мерця. 
Лише сон. А так близько був до завершення земних турбот...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 ... 107
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «100 Мініатюр , Сергій Бараєв», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "100 Мініатюр , Сергій Бараєв"