Читати книгу - "трактат Син Божий – з вічності до Христа , Oleg Poroshok"

«Бо так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного…» (Ів. 3:16)

Смерть Ісуса Христа не була випадковістю. Це була центральна частина Божого плану. Христос прийшов не просто навчити, зцілити чи показати приклад, а померти замість нас, бо гріх вимагає справедливості, а справедливість — покарання.

                   На Хресті — суд і милість

> «Він поранений був за гріхи наші, мучений — за беззаконня наші…» (Іс. 53:5)

На Голгофі зустрілись Божа святість і Божа любов. Син Божий узяв на Себе весь бруд світу, усі злочини людства — від першого до останнього. І прийняв кару, яку мали б понести ми.

Це не просто страждання фізичне — це відчуття покинутості Богом, коли Христос вигукнув: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене залишив?» (Мт. 27:46). У цей момент Він став гріхом, щоб ми могли стати праведними.

                     Воскресіння — печатка перемоги

> «Та Бог воскресив Його, порозривавши пута смерти…» (Дії 2:24)

Смерть не могла Його втримати. Воскресіння — це Божа відповідь на жертву Сина. Це знак того, що гріх подолано, що смерть переможена, що дорога назад до Отця — відкрита.

Христос воскрес не як дух — а в новому, прославленому тілі, першим із тих, хто вірить. І тепер Він — Живий, а не мертвий!

                                          Ворог переможений, але ще діє

Сатана отримав поразку. Його головна зброя — обман, гріх, страх смерті — зруйновані. Але як поранений лев, він ще бродить, шукаючи, кого поглинути (1 Петр. 5:8). Проте кожен, хто в Христі, має силу йти переможно.

                            Воскресіння і наше нове життя

> «А якщо Христос воскрес, то й ви воскреснете…» (1 Кор. 15:20–22)

Воскресіння Христа — це не лише історичний факт, а живе джерело сили для кожного віруючого. Воно означає, що тепер немає нічого, що могло б остаточно нас зламати — ні гріх, ні страх, ні навіть смерть.

Коли ми віримо в Ісуса і приймаємо Його як Спасителя, ми стаємо учасниками Його смерті і воскресіння. Ми вмираємо для старого життя, для гріха, і воскресаємо для нового життя — праведного, світлого, з надією і метою.

> «Живу вже не я, а Христос живе в мені…» (Гал. 2:20)

Це не проста моральна зміна. Це надприродна переміна, яку чинить Святий Дух у серці кожного, хто кається і довіряє Богові. Ми більше не самотні, ми більше не безсилі — Христос у нас.

                                 Із Хреста — життя, з Гробу — надія

Голгофа не була поразкою, а найбільшою перемогою. Порожній гріб — це доказ того, що Бог виконав Своє слово. Христос зробив усе, що потрібно, щоб нам не загинути, а мати вічне життя.

Тепер кожен, хто вірує, може з упевненістю сказати:

> «Я знаю, що мій Викупитель живий» (Йов 19:25)