Книги Українською Мовою » 💙 Трилер » Гра, Сергій Селезньов 📚 - Українською

Читати книгу - "Гра, Сергій Селезньов"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гра" автора Сергій Селезньов. Жанр книги: 💙 Трилер. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:
Епізод другий: Додому

Ранок був тихий та спокійний, вперше в житті виспався та зміг відчути легку посмішку. В зошиті написав, що мені наснилось якесь божевілля і на щастя такого кошмару не було, і мабуть вчора втомися та забув коли запалив її. Перед виходом заглянув у поштову скриньку, ця звичка з’явилась пару місяців тому, замість квитанцій сусідів я побачив конверт. «Ого, ніколи не отримував подібні листи, і адресована мені», після того як достав її від цікавості відкрив.

            Любий синку, я не знаю чому ти тоді втік. Ми тебе довго не бачили і дуже сумуємо. Ти повинен сьогодні прийти! Негайно!! Через тебе нам довелося переїхати, і зараз ми живемо на іншій адресі. Вулиця ░░░░░░, будинок ░░░ та номер квартири ░░░.

З любов’ю Мама

            «Мама? Я і не пам’ятаю що у мене є батьки, це так дивно наче не по-справжньому». Шлях до роботи сьогодні дивна, проходячи повз вулиць  не зустрів жодної людини, транспорт теж не їздив. «Може я досі сплю і сняться сни з апокаліпсисом? Чому тут нікого нема?». Наближившись до роботи, досі не покидало почуття самотності,  увійшовши у ліфт почув знайомий голос.

            - Стійте! Зачекайте! – Вчасно зупинив двері ліфта і зайшов у середину – Хух, чуть не запізнився, привіт колего!

            - Привіт, чому так сильно поспішав?

            - Не хотів довго чекати коли воно спуститься. А якщо по сходах, то я зараз не найкращій формі. – після цього ліфт почав рухатись. – Я міг і раніше приїхати, но в мене фен згорів а їхати за новим то витрачу забагато часу. Подивись на це – показуючи свої на половину сухе волосся – я тепер більше схожий на кульбабку, що мені робити з цими кучерями?

            - Як бачу, гребінець тут ніяк не допоможе

            - Еге ж, зірок на небі легше порахувати ніж гребінці, які не витримали моє гніздо.

Після його слів, підйомник зупинився і різко потухло світло, настала не зручне мовчання. Потім я все ж виказився:

            - Мене це вимикання світло задовбало, або вдома, або тут.

            - На цей рахунок, у нас в офісі є невелика теорія на тебе – сказав колега з жартівливим тоном.

            - Теорія? Яка теорія?

            - Ну, всі ми помітили, коли ти заходиш або виходиш звідси, постійно тут блимає світло. А також, коли проходиш повз інших робочих місць то комп’ютери сходять з розуму. Так як ти викликаєш цю аномалію.

            - Маячня якась, тут настільки старі комп’ютери, що від звичайного повітря вже сходять з розуму. А про ліф, це лише збіг обставин і нічого більшого.

            - Як скажеш колего – після не довгого мовчання він продовжив – я в подібній ситуації побував лише двічі, якщо рахувати цей.

            - Вже застрягав тут? – автоматом сказав це.

            - Не тут, давно це було. Но можу сказати, цей досвід відрізняються один від одного.

            - Поділишся? Якщо не секрет.

            - Авжеж, в минулий раз в ліфті який зупинився і не світив, якось було трохи світліше. Можливо двері тоді були при відкриті, но все ж таки тут значно темніше. Стає таке враження що тут немає стін.

            - Стіни тут точно є – одразу йому відповів – навіть дурака буде зрозуміло.

            - А якщо ми таким чином перемістились в інший вимір? І тут насправді немає стінки.

            - Там буде стіна, предмети не можуть зникнути разом із світлом.

            - Но я все таки перевірю – з такими словами він протягнув руку – диви, я протягнув руку но досі не відчуваю двері.

            - Бо простір між тобою та дверима, трохи більша за витягнуту руку. І як я подивлюся? Тут морок такий, що сліпі люди око вирвуть

            - Чого ти такий агресивний? Зараз зроблю крок вперед, і якщо зникну то знай, це твоя провина. – Зробивши крок його рука уперлась до стінки, навіть був слабкий шум після цього

            - А я про що говорив? Ми знаходимось у металевій коробці, а в неї є стіни.

            - Твоя правда, я перегнув гілку, як довго ми тут знаходимося?

            - Не знаю, мабуть хвилини п’ять чи сім, рано чи пізно все запрацює.

            Після цих слів, наче по приказу ліфт запрацював і відвіз нас на потрібний нам поверх. Но коли вийшов, то в офісі немає людей як і на вулиці, наче згадалося де таке вже бачив, до поки не подивився у вікно.

            - Ти помітив що людей тут нема? Наприклад зараз, де всі? – розгублено роздивлявся навколо.

            - А ти не знав? Минулої п’ятниці, директор  сказав що: наш поверх може йти на тижневу відпуску. Тому тут ми залишились самотніми.

            - А про людей на вулиці? Коли сюди йшов то нікого не бачив, окрім тебе. Ти єдина жива душа яку зустрів сьогодні.

            - Про це я не знаю, може була евакуація а ми про це не знали? – Його погляд зупинився на робочому столі. – О, ось де вони були! А я їх всі вихідні шукав, подумав що загубив їх – швидким рухом взяв свої окуляри.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра, Сергій Селезньов», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Гра, Сергій Селезньов» жанру - 💙 Трилер:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Гра, Сергій Селезньов"