Книги Українською Мовою » 💙 Трилер » Гра, Сергій Селезньов 📚 - Українською

Читати книгу - "Гра, Сергій Селезньов"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гра" автора Сергій Селезньов. Жанр книги: 💙 Трилер. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

Він знову сильно закричав і втік, і цей шлейф. Як тільки він зник з поле зору, я знову пішов в бік дому, на диво я більше нікого не бачив.

Коли прийшов на місце то побачив що під’їхав колега.

- Я бачу ти тільки що підійшов – виходячи з машини і підходе – тобі допомогти?

- Ти в гавайській сорочці? Ти наче був в офісній формі.

- Це змінний одяг, костюм забруднився. Добре що я взяв запасне і нічого окрім сорочки у мене не було, поїхали?

- Поїхали

            Дорога була мовчазною, тільки шум шин машини та легкого вітра, бо були опущені вікна. Проїжджаючи повз різних будівель можна збільшувати швидкість автомобіля, і нікого на дорозі немає. Траса була довгою но змогли швидко доїхати, п’ятиповерхівка і під’їзд був відкритий.

- Ну, мені сюди, дякую що підвіз – виходячи з машини взявши рюкзак і лампу.

- Тебе потім почекати? Чи с тобою піти? – Якомога ввічливо запитав колега.

- Думаю вони не проти будуть, якщо прийдеш на чай.

- Чудово, зараз заглушу двигун.

Заходячи у будинок оглядаючи сходи та двері першого поверху, «Нам треба на п’ятий поверх» сказавши це коли підіймався, підйом був легким «квартира № 32» з цифрою три залишивши як силует.

            - Дивно, двері при відчинені – сказав та повністю їх відкрив – ого, тут справді немає світла.

            - Десь неподалік повинен бути вимикач, подивись на правий кут

            - Знайшов – через клацання вимикача, з’явилось світло – да буде світло в цьому коридорі.

            - Мені здається що тут нікого, як не дивно бо люди пропали.

            - Тоді прогуляємось по кімнатам, а потім я поставлю чайник.

            - Гаразд, я огляну зал, а ти ту дальню кімнату з права.

            - Домовились – відповівши почали заходити в середину.

Зал був поряд тому колега швидко влетів туди, а моя кімната була трохи далі. Но коли я відкрив двері…

            - Колего! Можеш прийти до мене? Я хочу щоб ти це бачив.

            - Ти знайшов щось цікаве? – Підходячи подивився в середину – Ого, це що? Дерева? На п’ятому поверсі?

            - Я сам здивован не менше тебе! То на мене якась тварь напала, то це.

            - На тебе нападали? Чого не сказав?

            - Бо напала не людина, а якась невідома істота.

            - Жесть – подивився назад до кімнати – не хочу показатись дивним, хоча те що я скажу це не якесь диво як цей ліс в квартирі. Но малюнок з тобою?

            - Ти про той що принтер надрукував? Так, воно в кишені.

            - Тоді достань, бо здається в ньому буде відповідь.

Вийнявши папірець з кишені та розгортаючи його.

            - Дістав малюнок, що далі?

            - Прочитай його, там де Коли.

            - Коли є світло, темного лісу не існує. Тепер зрозуміло для чого тобі потрібен малюнок. Но дивись, в квартирі світло є, а тут написано що ̕̕Коли світло є, темного лісу не існує̕̕.

            - Но там темно, зуба даю що там щось є.

            - В тебе є ліхтарик?

            - Так, тоді я перший піду – дістав свій кишеньковий ліхтарик, і десь з другої спроби увімкнув її – зараза, постійно забуваю поміняти батарейки.

            Коли він зайшов у середину, його ліхтарик повністю згорів.

- Чорт, зараз спробую телефон.

- Добре, я не поспішаю.

- Мені здається, чи це місце деактивує техніку.

- Чому? Може в тебе він розрядився?

- Ні, на ньому було відсотків сімдесят, якщо не менше.

- Стривай, у мене є керосинова лампа, може я спробую?

- Добре, тепер твоя черга. – Коли він вийшов з кімнати, то одразу ліхтарик почав світити й телефон увімкнувся. – Вони мої слова підтвердили, сам бачиш.

- Зараз – дістаю з рюкзака лампу, і вона одразу засвітилась – ого, в минулий раз вона не була такою яскравою.

- Будемо сподіватись що спрацює, або там можна загубитись легко.

- Бо це не електрика – тримаючи в руці ліхтар й обережно підходячи до кімнати – а де саме щось шукати? В який бік йти?

- А я звідки знаю? Головне знайди вимикач і все, якщо треба щось знайти то треба шукати.

- Світло сказало шукати щось намальоване, по типу цього малюнку. Була одна підказка, воно намальовано.

- Тоді треба це знайти, давай йди а я знайду щось перекусити.

- Гаразд-гаразд, тільки двері не зачиняй.

- Не збирався її зачиняти, там страшно а одному буде нудно.

1 2 3 4 5 6 7 8
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гра, Сергій Селезньов», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Гра, Сергій Селезньов» жанру - 💙 Трилер:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Гра, Сергій Селезньов"