Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Пазурі Дракона, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пазурі Дракона" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 29 30 31 ... 37
Перейти на сторінку:
Частина 25. Дем’ян

Спустившись до підземелля ми зустріли Джая в коридорі. Той глянув на мене, потім несхвально подивився на Рексара.

Вона тільки прийшла до тями. Нащо ти притяг її сюди? – спитав він. Це її вибір та право. - відповів Рексар і повів нас далі коридором до великих металевих дверей.

Біля дверей стояли Джейк, Лукас, Мордо та Філл. Їхні кофти були в крові, але загалом хлопці виглядали в нормі.

То він вас так? - запитала я. Здебільшого ми його. - посміхаючись, відповів Лукас. Ходімо, поговоримо з нашим самогубцем. - сказав Рексар і пропустив мене всередину першою.

Зайшовши в сиру кам'яну камеру, я глянула на чоловіка, прикутого ланцюгом до стіни. Уважно придивившись, я зрозуміла, що він ніякий не перевертень, а просто людина. Цікаво.

Ну, привіт, Дем'яне. - сказала я, впізнавши найманця. - Я думала ти ввічливіший з дівчатами, а ти на них відразу з кинжалами. Хто тобі дав такі іграшки? Пішла ти в пекло, диявольське поріддя... — сплюнувши на підлогу, сказав чоловік. За інформацією, яку ми знайшли на твоєму ноуті, ми дізналися, що ти збирав дані на всіх перевертнів у комплексі. - сказав Рексар. - Чим же ми тобі так не догодили? Чи просто тварин не любиш? Отож бо, що тварин… – тихо сказав Дем'ян. – Ви просто дикі тварини. Всі, включаючи тебе, Рексар. А вона породження смерті та вогню. Вона мала померти у вогні тисячу років тому, але наші предки не впоралися і тепер ми приречені. Оооооо, марення божевільного .. - протягнув Джаред, але відразу замовк після суворого погляду Рексара. Так ти з мисливців. - я присіла навпочіпки і заглянула в очі чоловікові. - Наївний, ти думав, що так легко мене вб'єш. Хто віддав тобі наказ? Я нічого не скажу тобі, тварюка. - прошипів на мене чоловік. Скааааажеш. - я хижо всміхнулася і заплющивши очі відправила ментальний наказ слабкому людському мозку. Дем'ян заволав від болю. - Ти скажеш мені все, інакше ця агонія триватиме вічно. Кіро, що ти робиш? - запитав мене Рексар, але я подала знак рукою і він зупинився, переводячи погляд з мене на чоловіка, що виривається і кричить. Дем'яне, тобі боляче? - посміхаючись спитала я. - Ти ж так любиш вогонь. Скільки перевертнів ти спалив живцем. Я відчуваю, як тобі подобалися їхні передсмертні крики.

Зупинившись, я встала і відпустила розум чоловіка. Той важко дихав і дивився на мене.

Він мав стежити за нами та передавати інформацію Ордену Мисливців. - швидко сказала я. — Коли я повернулася, Орден відкликав його, але він знайшов собі помічницю і вирішив убити мене сам. Дівчина ментат закопана в лісі, тому що він вирішив, що вона теж єретичка і бісівське створіння. – я сплюнула на підлогу. - Можете його вбити. Ні, не можуть. - сказав Джай, що стояв у дверях. - Мені також потрібні відповіді. Все, що він знає, я тобі розповім. Я все побачила у його свідомості. - відповіла я, на що Джай кивнув і пішов. Ти віддаєш його нам? - запитав Рексар і я помітила як висунулись його пазурі та ікла. Так. - сказала я і вже було зібралася піти до виходу, але тут обернулася. - Лише залишу подарунок, на згадку від Диявольського поріддя.

Озирнувшись, я подала хлопцям у двері знак і ті її зачинили. У кімнаті залишилися тільки я, Рексар, Дем'ян та шість жадібних до помсти найманців.

Дем'яне, ти ж любиш вогонь.. - сказала я, а моя рука трансформувалася в довгу, вкриту мерехтливою червоною лускою, кігтисту лапу.

За мить моя рука спалахнула, висвітливши перелякане обличчя бранця і я з силою стиснула його праву руку, на якій виднілося татуювання Ордену Мисливців. Чоловік знову закричав від болю і всі в кімнаті відчули запах горілого м'яса. Відпустивши чоловіка я обтрусила свою руку і та знову стала нормальною.

Розважайтеся, хлопчики. - сказала я і пішла до виходу, до якого вже підбігали Стів, Кіт і Ленд.

Вийшовши з камери під шоковані погляди друзів, я попрямувала до своєї кімнати.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 29 30 31 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пазурі Дракона, Kira Night"