Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Пазурі Дракона, Kira Night 📚 - Українською

Читати книгу - "Пазурі Дракона, Kira Night"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Пазурі Дракона" автора Kira Night. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 37
Перейти на сторінку:
Частина 26. Диявол-Хранитель

Увійшовши до моєї кімнати, хлопці пахли кров'ю, болем, стражданнями і смертю, яку вони принесли своїй жертві. Зараз я відчувала, що їм потрібні відповіді.

Хлопці, а давайте у відпустку махнемо? - запитала я, подивившись на них. - Мене вже дістали ці кам'яні стіни, хочу до океану чи лісу. Можна, чому б і ні. - якось надто серйозно відповів Рексар, повільно йдучи в мій бік. Тоді з мене чудовий відкритий купальник, а з вас приємна компанія! - усміхнувшись сказала я. Обов'язково. - з одного боку до мене підійшов Джаред, а з протилежного Майк. Так, чому мені здається, що ви мене оточуєте? - запитала я, зробивши пару кроків назад і упершись спиною в стіл. Нам потрібні відповіді й у деталях. - трохи загарчав Рексар. - І ми чомусь сумніваємося, що ти погодишся нам ці відповіді дати. Джареде, вимкни світло. – сказала я.

 

Усі присутні чудово розуміли, що мова не про освітлення. Натиснувши кілька кнопок на браслеті, чоловік заглушив камери, що знаходяться в цій кімнаті. Ми знали, що камери є скрізь, а подістаєш їх - з'являться нові.

 

Що ви хочете знати? - запитала я, дивлячись на чоловіків. - І взагалі, розступіться, а то нервуєте.. - я подивилася на хлопців і посміхнулася. - Або хочете, щоб я зробила так?! - я швидко трансформувала руку і підняла її вгору вогняним факелом.

Хлопці кинулися врозтіч і я, сміючись, обтрусила руку від вогню. Підійшовши до шафи, я дістала звідти спокусливий білий купальник.

Як вам? – я мило посміхнулася, приклавши купальник до тіла.

Хлопці переглянулись, потім подивилися на Рексара.

А він разом із тобою не згорить? - глузливо спитав чоловік. Новий куплю. - я посміхнулася, кинула купальник назад у шафу і сіла на крісло з ногами. - Ну давайте, починайте допит, а я вдаватиму незайману! Рексар, може, дівчинка ще від аконіту не відійшла? - запитав Лукас. Ні, вона завжди така. - відповів Рексар, посміхаючись, на що я ображено надула губи. - Гаразд, досить кривлятися. Що це за фокус із рукою? Ооооо, це страшна темна таємниця, пов'язана з моїм диявольським породженням. - я загадково помахала руками і засміялася. Кірррра.. - загарчав на мене Рексар. Добре Добре. Зануда. - я сіла назад. - Я можу звертатися не лише у вовка. А в кого ще? - запитав чоловік. У Фенікса. - відповіла я, трохи подумавши. Значить, вовк і фенікс... — задумливо відповів Рексар. І гідра ... - тихо сказала я. Так, вовк, фенікс та гідра. - на мене знову всі дивилися зацікавлено. І банші ... - знову додала я. Вовк, фенікс, гідра та банші? - сміючись, спитав Джаред. Ага. - відповіла я і глянула на хлопців. Це весь перелік? - сміючись, спитав Рексар. Так .. - опустивши очі сказала я. Точно? – Рексар підняв моє обличчя за підборіддя. Це все, що я пам'ятаю і контролюю. - відповіла я, дивлячись йому в очі. А є такі, які не пам'ятаєш? - запитав він і я знову опустила очі. - Гаразд, потім покажеш. - він відпустив моє обличчя. Я вам не циркова мавпочка… – пробурчала я собі під ніс. Кірочка, а що ти зробила з Дем'яном? Ми думали, що він помре і нам не дістанеться. - запитав мене Майк. Просто ментальний контроль та передача спогадів. - відповіла я, знизавши плечима. Він відчував ніби горів живцем, коли ти його тримала на ментальному контролі. Для цього ти мала передати йому свої спогади, відчуття та біль. – продовжив Майк, а Рексар видохнув і кинув на мене тяжкий погляд. Я й передала. Мене неодноразово спалювали на багатті як відьму. - я посміхнулася і побачила співчутливі погляди. - Ой, які ви милі, хлопці. Я вас заобіймала б. Потім заобіймаєш. - сказав Рексар. - Розкажи нам про комплекс, з якого ми тікали. Що саме? - я подивилася йому в очі. Нас схопили, бо шукали тебе? - запитав Лукас, не витримавши. - Нас постійно допитував той виродок про тебе, чи знаємо тебе, де ти. А інший допитував про наймачів та замовлення, яке ми виконували. Вас схопили .. - сказала я, трохи подумавши. - Тому що ви полізли на об'єкт, який охоронявся іншим угрупованням найманців. А дізналися, що ви знайомі зі мною через це. - я підняла вгору ефеси, що висять на поясі Рексара. - За нещасливим збігом вони мене теж шукають. А звідки вони дізналися, що ефеси Рексару зробила саме ти? - спитав Джаред. Це унікальна річ, Джаред. Такі в усьому світі мають невелика кількість людей і роблю їх тільки я. Так, гарний сигнал для твоїх ворогів. - невдоволено пробурчав Рексар. Ага, ось тільки я роблю їх для тих, Рексаре, хто не потрапляє в полон. – я показала йому язик. І що їм потрібно від тебе? - Майк дістав йогурт із мого холодильника і сів на підлокітник мого крісла. Це особисте. Своє минуле я обговорювати не хочу, вибачте. - відповіла я і встала, штовхаючи Майка в крісло.

Підійшовши до вікна я сперлася на підвіконня і подивилася в далечінь. Через кілька хвилин до мене підійшов Рексар і закурив. Сівши на вікно я попросила і собі цигарку, підпалила її вогником з пальця і ​​теж закурила.

Ну точно Диявол-Хранитель наш. - сказав Майк і ми всі разом засміялися. ‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
{ touchstart', function (e) { Reader.stars.sendRating(e.target.value); }); });
1 ... 30 31 32 ... 37
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пазурі Дракона, Kira Night», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Пазурі Дракона, Kira Night"