Читати книгу - "Чужим життям, Ганна Зюман"

До шинку «Під гнутою підковою» чотири змучені вершники під'їхали вже далеко за темно.

Відчинивши важкі дубові двері, герцог в першу мить відсахнувся від шуму, що навалився на нього.

Чоловіки щось навперебій кричали й лаялися, баби захоплено верещали й улюлюкали. Столи з лавками були безладно зсунуті до стін, а центр досить просторого приміщення обхоплений щільним кільцем людських тіл.

Ледве протиснувшись крізь натовп, який абсолютно не звертав на нього увагу, Сандр завмер від подиву.

У центрі кола, погойдуючись, стояла леді Яніна та здоровенний, голий до пояса чоловік.

— І ти стверджуєш після цього, що ти мужик? — леді схрестила руки на грудях, а натовп заржав.

— Та я тобі ніс відкушу! — заревів здоровань, кидаючись на Джерело.

Герцог моргнути не встиг, як Яна присіла, а неотеса просто стрімголов перелетів через неї.

Натовп гримнув черговим нападом сміху.

— Гей! Хто-небудь, позичте красуні сукню, а то бідній груди прикрити нічим, — продовжувала веселість Яніна.

— Заріжу, суко! — заволав чоловік, а хтось із натовпу послужливо вклав у його руку ножа.

— О! Вечір перестає бути щирим, — відреагувала Яніна.

Чоловік кинувся вперед і одразу завив, хапаючись за плече, з якого стирчала ручка метального ножа.

"Коли вона встигла їх надіти?" — майнуло в голові герцога.

Наступної миті герцог взагалі не зрозумів, що сталося. Яна якось дивно крутнулася, її ноги виявилися вищими за голову, і здоров’як впав на підлогу.

Натовп вибухнув.

Насилу прорвавшись крізь сонмище людей, що тріумфувало, герцог кинувся до Яни.

— Сандре, і ти тут? — спитала Яна, але тут же втратила до герцога всякий інтерес і голосно закричала: — Серес, де мої гроші?

— Леді Яніна, ваша доля чекає на вас. І будь я проклятий, якщо я бачив колись кращого бійця, ніж ви! — пролунало не менш гучне через стійку.

— Сандре, допоможи мені дійти, — Яна повисла на герцогу, — а то мене трохи хитає.

— Ти п'яна?! — Сандр не міг повірити в реальність того, що відбувається.

— Тш-ш, — Яна приклала палець до губ, — п'яні вони, — вона вказала на два тіла, що бездиханно лежали на підлозі й були притулені до стійки, — а я їх перепила, хі-хі. — Але тут же голосно додала: — Сересе, я йду до тебе! Ой.

Продовження від 30.05

Герцог звалив м'яке тіло на плече та рушив до стійки шинкаря.

— Доброго вечора, Ваша Світлість. Ваші кімнати нагорі готові, леді Яніна попередила, що ви прибудете.

— Грегу, розрахуйся, — герцог повернувся до сходів, але фраза шинкаря змусила його розвернутися назад.

— Не хвилюйтеся, пане, леді все вже сплатила.

— І ти мені ще винен, — простягла зі спини Яна. — Бас, потвора хвостата, де ти вештаєшся?

— Ваш кіт уже нагорі, міледі, — шинкар постарався заспокоїти Яну, — не хвилюйтеся. А гроші можете забрати хоч зараз, хоч уранці.

— Чому кіт нагорі? — насторожився Грег. Адже саме він стверджував, що Бас — найкращий захисник.

— Він надто багато випив, довелося відправити його нагору, поки він міг самостійно пересувати лапами. Самі розумієте, дотягнути таку тушу...

— Слабак! — голосно припечатала Яна та з дзвоном шльопнула герцога по сідницях.

Сила лавиною пройшла вгору хребтом Сандра, захлиснувши мозок і відбиваючись болем у кожній клітці тіла. Герцог насилу втримав полум'я, що рвалося, і поквапився в кімнати. Потрібно було терміново привести свій стан у баланс і скинути надлишки.

Перед сходами, що вели на другий поверх у житлові кімнати, Грег мовчки потягнув герцога за рукав, вказуючи на тіло, що лежало поруч. На лобі того красувався яскравий відбиток каблука Яниного чобота. Сплутати його з іншим було неможливо.

Сандр коротко вилаявся.

Зваливши зомліле тіло на ліжко, Сандр вкотре розгубився.

Що йому тепер робити з п'яною жінкою?

Таке у його житті було вперше. Ні, пиятики до поросячого вереску в його житті були, особливо в юнацькі роки, та й пробудження в зовсім незнайомому місці йому теж не в новину. Але що робити саме з цією дивною дівчиною, він навіть не уявляв.

Залишити так?

Він чудово знав, як це — прокидатися з головним болем і м’язами, що затекли.

Роздягти?

Хто знає, як вона відреагує вранці. Та ще коли дізнається, що він затяг її до своєї кімнати, а не до тієї, яку вона зняла для себе.

І зробив же ж це не з власної забаганки, а тільки тому, що в останній кіт нахабно розвалився на все ліжко. До того ж залишати дівчину під опікою п'яної тварини, та й чи тварини, Сандр не мав жодного бажання.

Відкинувши сумніви, герцог почав роздягати Яну.