Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Ігри долі, Анна Квітка 📚 - Українською

Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Ігри долі" автора Анна Квітка. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 101
Перейти на сторінку:
Розділ 31: Евсун в комі . Межа між життям і смертю

 

Лікарня. Стерильні білі стіни, запах антисептику та важке повітря, наповнене хвилюванням. У коридорі зібралися найближчі люди Евсун – Айше, Дживан, Левент та Зейнеп. Вони чекали новин, але лікарі не поспішали виходити з операційної.

Емір стояв на вулиці, намагаючись вдихнути свіже повітря, але йому здавалося, що він задихається. Все тіло нило, голова була важкою, а в серці—порожнеча, яку нічим не заповнити.

До нього підійшов Мете.

— Еміре, як ти?

Емір потер обличчя долонями, ніби намагаючись стерти невидимий бруд.

— Недобре, брате…

Мете важко зітхнув і сів поруч.

— Як Евсун?

— Вона жива… але…

— Слава Богу! — Мете коротко посміхнувся, але потім помітив вираз обличчя Еміра. — Що? Що ще сталося?

Емір стиснув кулаки, ніби це могло приборкати біль.

— Евсун була вагітна…

Мете застиг.

— Що?! Як… Як дитина?

Емір ледь чутно відповів:

— Ми її втратили…

В ту ж мить з лікарні вибігла Зейнеп. Вона зупинилася перед Еміром, а її очі палали від гніву.

— Як ти міг?! — її голос був зірваний від емоцій. — Я ж тебе попереджала! Чому ти не врятував її? Чому не завадив?!

Емір підняв на неї порожній погляд.

— Зейнеп, я…

— Це все сталося через тебе! Це ти винен!

Її слова різали гостріше, ніж лезо ножа. Емір навіть не намагався виправдовуватися. Він знав – вона права.

Тим часом перед операційною стояли Айше, Левент і Дживан. Айше була розбита горем, не знаходила собі місця.

— Пане лікарю, як моя донька? — запитала вона, ледь стримуючи сльози.

— Операція триває. Зачекайте, будь ласка.

Левент м’яко обійняв матір, намагаючись заспокоїти її.

— Мамо, з Евсун все буде добре. Вона сильна.

Зейнеп наблизилася до Левента і торкнулася його руки.

— Левенте, ми можемо поговорити?

Вони відійшли до лавки біля лікарні.

— Слухаю тебе.

Зейнеп глибоко вдихнула, ніби збираючись із духом.

— Я тобі дещо розкажу, але пообіцяй, що допоможеш.

Левент насторожився.

— Зейнеп…

— Це стосується Евсун.

— Гаразд. Обіцяю. Кажи.

Зейнеп нервово стиснула руки в кулаки.

— Евсун була вагітна, Левенте. Але про це ніхто не має знати. Ні пані Айше, ні пан Дживан, і головне – Явуз.

Левент відхилився , ніби почув щось неможливе.

—Що?.. Хто батько?

— Емір.

Левент поклав руки на голову, намагаючись осмислити почуте.

— Що?.. Це… Це не може бути…

— Це правда.

— То виходить, він зрадив Тулін?

— Ні. Це сталося ще до весілля.

Левент відчув, як всередині все похололо. Він не знав, як із цим впоратися, але одне було ясно – правда може зруйнувати все.

— Цього ніхто не має знати, Левенте. Це може зруйнувати Евсун.

Він мовчки кивнув.

— Я владнаю все.

Минуло кілька годин. Новин не було. Очікування ставало нестерпним.

І ось, нарешті, двері операційної відчинилися. Всі завмерли.

Лікар вийшов із втомленим виглядом.

— Операція закінчилася.

Левент одразу кинувся до нього.

— Лікарю, як моя сестра?

Лікар сумно зітхнув.

— Стан критичний. Вона в комі. Ми не даємо гарантій, що вона житиме.

Айше закрила обличчя руками і заплакала.

— Ні… Ні, моя Евсун…

Зейнеп обережно взяла її за руку.

— Тітко Айше, ходімо, вам треба відпочити.

Айше тремтіла, але кивнула і пішла разом із нею.

Левент вийшов з лікарні й попрямував до Еміра. Той сидів на лавці, втупившись у темряву ночі.

— Емір.

Той підняв на нього очі.

— Я все знаю.

Емір не здивувався.

— Я не прийшов засуджувати тебе, хоча… ти вчинив дуже підло. Я прийшов заради своєї сестри.

Емір відчував, що зараз отримає удар, і був до цього готовий.

— Знай, ніхто ні про що не дізнається.

Емір здавлено видихнув.

— Як Евсун?

— Стан критичний. Вона в комі.

Його серце стиснулося. Він втратив дитину. І тепер міг втратити її.

Левент втупився йому в очі.

— Проте я маю умову. Коли Евсун прокинеться – тебе не має бути поруч. Ти поїдеш звідси.

Емір опустив голову.

— Я й так думав поїхати.

Левент мовчки кивнув і пішов.

Під палатою залишилася тільки Зейнеп. Вона сиділа біля дверей, стискаючи в руках хрестик, ніби молилася.

Левент повернувся.

— Де всі?

— Вони поїхали додому. Тітці Айше дуже важко. Надіюсь, Евсун виживе…

Левент подивився на двері палати.

— Виживе. Вона сильна.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 30 31 32 ... 101
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Ігри долі, Анна Квітка» жанру - 💙 Сучасний любовний роман:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Ігри долі, Анна Квітка"