Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Тільки разом 📚 - Українською

Читати книгу - "Тільки разом"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Тільки разом" автора Анастасія Шевердіна. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 50
Перейти на сторінку:
руку Леруа. — Вибач, що ти помираєш, а ми залишаємося! Так прикро!

Кріс вдячно посміхнувся.

— Нічого! Смерть не така вже і страшна — з якої точки зору на неї не дивися!

— Нехай смерть буде тобі по коліна! — сказав Андре, і Кет здригнулася від знайомих слів.

— Дякую! Я піду, — мовив Фріман. — Поспішаю, ти розумієш… Легкого тобі життя!

— А тобі — легкої смерті!

Кріс кивнув і зник у натовпі.

— Тяяяжко! — зітхнула Кет.

— Атож! Як добре, що ти не хворієш! Як чудово, що я тебе не втрачу! — пристрасно мовив Андре.

Кет посміхнулася. Очі Андре були сяючо-блакитними, як небо над осіннім Парижем.


Леруа постукав до кабінету психолога й увійшов, пропустивши перед собою подругу.

— Доброго ранку! — привіталися Андре і Кет.

Мсьє Деказ відірвався від сортування паперів на своєму столі й відповів:

— Вітаю! Сідайте, юначе! Поділіться, будь ласка, своїми успіхами!

Андре підійшов до чоловіка й поклав перед ним на стіл кілька папірців різного кольору й розміру.

— Особисто мені сподобалися перші два варіанти, — попередив хлопець. — Але я знаю, що ви порадили б мені дати шанс усім іншим, тож я пропоную вам дані всіх кандидатів.

Мсье Деказ переглянув аркуші й посміхнувся.

— Ви серйозно, Андре? Професор Коллеж де Франс і відомий письменник?!

— А ви надасте перевагу молодій продавщиці з магазину парфумів? — зіронізував хлопець.

— Вони всі захотіли бути вашими друзями?

— Як бачите, — знизав плечима Андре.

— І ви збираєтеся з усіма ними товаришувати?

— Можливо, контактуватиму з першими двома. Інші мені ні до чого.

Психолог підійшов до Андре, віддав йому аркуші й сів у крісло напроти.

— Андре, я змушений поїхати з міста за сімейними обставинами, — сказав мсьє Деказ. — Я не знаю, коли ми побачимося й чи побачимося взагалі. Хочу вам сказати, що ви — найцікавіший мій пацієнт. І ви цікаві не своєю хворобою, а своєю особистістю. Повірте, це — важливий комплімент.

Андре посміхнувся.

— Дякую, мсьє.

— Ви дозволите дати вам пораду? — довірливо зазираючи в очі хлопцю, запитав психолог.

— Так.

— Не знаю, добре чи погано те, що ви маєте Кет, але ви повинні навчитися впускати в своє життя й любити інших людей. Не тільки інтелектуалів — людей різних за здібностями і статусом. Ви праві — вони всі брешуть, Андре. Але є ті, брехню яких можна стерпіти. Не віддавайте всього серця одній-єдиній людині. Коли ви її втратите, ви не зможете жити — жити без серця.

— Це все? — холодно запитав хлопець.

— Усе! Більше мені нема чого вам сказати.

— Тоді прощавайте, мсьє Деказ. Я не послухаюся вашої поради. Вибачте, але я не ділитиму своє серце. Воно або цілком залишиться в мене, або цілком належатиме іншій людині. Усе — або нічого.

— Тоді я вам бажаю всього! — гірко посміхнувся психолог і міцно потис руку пацієнта.

— Дякую! До побачення!

Андре і Кет мовчки вийшли з кабінету.

— Андре, він… — нарешті промовила Кет.

— Мовчи! Моє життя — моя власність! Я краще знаю, кому його присвятити! — обпік дівчину поглядом Леруа. — Серце — своєрідний скарб. Він цінний лише тоді, коли ти його не ховаєш! Серцю не місце у грудях!

— Але ти ж розумієш…

— Розумію! — знову перервав подругу Андре. — А ти розумієш, що в мені твоє коріння?

— Так, — тихо відповіла Кет.

— То не смикайся, бо мені боляче.


Андре і Кет мовчки крокували уздовж охайних приватних будиночків, видивляючись табличку з номером «24».

— Отже, новий лікар, — нарешті мовив Леруа. — Що думаєш?

— Марнування часу і грошей, — радо відізвалася дівчина, яка вже давно засумувала. — Ти здоровий, навіщо все це?

— Я йду лише для того, щоб заспокоїти рідних.

— Знаєш, я усе-таки не можу зрозуміти твоїх батьків! Невже їм насправді легше вважати тебе божевільним?!

— Люди бояться непізнаного й непізнаваного. Будь-яке пояснення, навіть найбезглуздіше, для примітивного розуму краще за незнання. Я їх не засуджую. Я ніколи не засуджую обмежених людей.

— Тебе я також не розумію! — захитала головою Кет. — Як ти можеш бути такої думки про тих, кого любиш?!

— Я завжди об’єктивний, ти знаєш. І той факт, що я люблю їх, говорить не на їхню, а на мою користь.

— Оооо, та ти в нас сама досконалість, чи не так?! — засміялася Кет.

— Звичайно, — спокійно відізвався Андре. — Хіба ти так не вважаєш?

Дівчина завагалася.

— Ні! — нарешті відповіла Кет, відвівши очі.

— Що ж, сумно! Але на це можна було очікувати! На

1 ... 30 31 32 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тільки разом», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тільки разом"