Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі 📚 - Українською

Читати книгу - "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"

256
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі" автора Сюецінь Цао. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 30 31 32 ... 297
Перейти на сторінку:
окраїнах.

Сюе Пань зрадів:

«Принаймні гульну собі на втіху. Не буду під наглядом дядька. Ну хіба не милостиве до мене небо?!»

І він звернувся до матері:

— Ось уже десять років наші будинки в столиці порожні, й, можливо, прислуга тайкома від нас здає їх внайми. Треба б відправити туди людей, аби будинки привели до ладу.

— Мабуть, що не варто, — заперечила мати. — Ми їдемо відвідати рідних і друзів. Зупинимось або у твого дядька, або в родині твоєї тітки. Будинки в них просторі, місця вистачить. Поживемо трохи, а тим часом служники приведуть до ладу наші будинки.

— Дядько їде, — сказав Сюе Пань, — його збирають у дорогу. У домі метушня. Чи не завдамо ми їм клопоту?

— Зупинимося тоді в родині тітки. Вони нам зрадіють. Скільки років запрошують! І, звичайно, будуть здивовані, якщо ми поспішимо привести до ладу наші будинки! Я розумію, тобі хочеться жити вільно, ні від кого не залежати, адже так зручніше. Загалом, роби як знаєш. А я побуду з тіткою й сестрами — адже ми давно не бачилися. Баочай візьму з собою. Не заперечуєш?

Сюе Пань не став сперечатися з матір’ю й погодився їхати до палацу Жунго.

Пані Ван уже знала, що справу Сюе Паня розглядали в суді, що все обійшлося завдяки старанням Цзя Юйцуня, і заспокоїлася. Одне її засмучувало — від’їзд брата. Тепер у неї в столиці залишиться зовсім мало близьких родичів.

Але тут їй зненацька повідомили:

— Прибула ваша сестра із сином і дочкою. Їхні коляски вже біля воріт.

Втішена пані Ван у супроводі служниць поспішила до вітальні зустріти дорогу гостю.

Сестри довго виливали одна одній душу, але не про те зараз мова. З вітальні пані Ван повела сестру поклонитися матінці Цзя й піднести подарунки. Побачилася пані Сюе й з іншими членами родини, потім було влаштовано частування.

Сюе Пань пішов засвідчити свою повагу Цзя Чжену, Цзя Ляню, Цзя Ше й Цзя Чженю.

Цзя Чжен звелів передати пані Ван, щоб поселила сестру із сином і дочкою у дворі Грушевого аромату — у будинку з десяти покоїв. А то як би Сюе Пань по молодості не накоїв дурниць, якщо буде жити де-небудь на стороні.

Пані Ван самій хотілося залишити гостей у себе, та й стара пані прислала служницю сказати про те ж.

Тітонька Сюе була рада пожити зі своїми родичами, принаймні син буде під наглядом, а то невідомо, чого чекати від цього зайдиголови. Вона охоче прийняла запрошення пані Ван, а потім сказала їй довірчо:

— Ми могли б пожити у вас і довше, якби ви не витрачалися на наше утримання.

Пані Ван, не бажаючи обмежувати гостей, відповіла, що вони можуть чинити на власний розсуд. Отже, пані Сюе з дочкою оселились у дворі Грушевого аромату.

Там провів останні роки життя Ганго-гун. Будинок складався з вітальні та внутрішніх покоїв. Ворота виходили просто на вулицю. Через невелику хвіртку в південно-західному куті двору можна було потрапити у вузенький провулок, а відтіля на східний двір головного будинку, де жила пані Ван.

Вечорами або по обіді тітонька Сюе приходила поговорити з матінкою Цзя або пані Ван. Баочай цілі дні проводила в товаристві Дайюй, Інчунь та інших сестер. Вони читали, грали в шахи або ж вишивали і раділи, що можуть побути разом.

Тільки Сюе Паню не подобалося жити під наглядом дядька. Але мати й чути не хотіла про те, щоб переселятися, тим більше що родичі були такі уважні до них і дбайливі. Довелося Сюе Паню упокоритись, одначе його не полишала думка переїхати у власний будинок, і він послав туди людей наводити лад.

Не минуло й місяця, як Сюе Пань устиг здружитися з усіма молодими ледарями й шалапутами роду Цзя. Вони пили вино, милувалися квітами, потім узялися за азартні ігри й завели шури-мури із продажними жінками.

Говорили, що Цзя Чжен добре виховує синів і підтримує порядок у домі, але ж за кожним не встежиш — родина була численна. Главою в домі, властиво, був Цзя Чжень — старший онук Нінго-гуна, до якого в спадщину перейшла посада діда, він мусив займатися всіма справами роду, але, легковажний і безтурботний, Цзя Чжень запустив справи й цілісінькі дні тільки читав або грав у шахи. Треба сказати, що двір Грушевого аромату відокремлювали від головного будинку два ряди будівель, ворота там теж були свої, як ви вже знаєте, і Сюе Пань міг приходити й іти коли заманеться; загалом, молоді ледарі віддавалися веселощам і розважались як хотіли, так що зрештою в Сюе Паня пропало бажання переїжджати у власний будинок.

Якщо хочете довідатися, що відбулося далі, прочитайте наступний розділ.

Розділ п’ятий
Душа Цзя Баоюя мандрує по області Небесних мрій;
1 ... 30 31 32 ... 297
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сюецінь Ц. Сон у червоному теремі"