Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

Відмова без пояснення причин

Подруга просить вас допомогти їй з переїздом. Ви відмовляєтесь. Подруга запитує: «Чому ні? Мені потрібна твоя допомога». У деяких ситуаціях цілком нормально пояснити причину відмови, але варто враховувати, як ваш співрозмовник раніше реагував на подібні пояснення. Якщо він приймав пояснення і більше не повертався до цієї теми, то все гаразд, просто наведіть йому причину. Але якщо раніше ваші пояснення призводили до суперечок, відповідайте якомога коротше.

Причина проблеми: люди хочуть, щоб у вас була вагома (на їхню думку) причина відмовити їм.

ЛЮДИ, ЩО ВДАЮТЬСЯ ДО НАВІЮВАННЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ, намагаються задовольнити власні потреби. Утім, ці потреби можуть порушувати ваші власні очікування.

1. Викрийте намір співрозмовника: «Ти намагаєшся присоромити мене через мої рішення?»

2. Змістіть фокус розмови зі співрозмовника на себе: «Нічого особистого. У мене просто власні уподобання».

3. Підкресліть, що ви вже вирішили: «Здається, ти намагаєшся мене переконати».

Порушення особистих кордонів, які псують саму сутність стосунків, відбуваються на макрорівні. Порушення особис­тих кордонів — повсякденне явище, притаманне динаміці будь-яких стосунків, але макропорушення (зокрема злиття, співзалежність, травматичний зв’язок та контрзалежність) можуть призводити до довгострокових негативних наслідків.

У стосунках, для яких характерна емоційна невідокремленість, неможливі вияви індивідуальності. Як і особисті кордони. Такі стосунки ґрунтуються на тому, що обидві людини дуже схожі. Якщо хтось у такій парі спробує встановити межі прийнятного, перебрати на себе нову роль чи змінити динаміку, стосункам загрожує розрив.

Вияви злиття:

• нездатність відрізнити себе від іншого у стосунках;

• брак особистої ідентичності;

• нечітке уявлення про власну, окрему від іншої людини, особистість;

• брак особистих кордонів;

• нерозуміння різниці між кількістю та якістю проведеного разом часу;

• надмірна відвертість;

• сприйняття емоцій іншої людини як власних;

• ситуації, у яких інша людина відмовляється від вас, якщо ви намагаєтеся сформувати особисту ідентичність.

Емоційна невідокремленість у стосунках призводить до такого порушення особистих кордонів:

• Людині не вистачає особистого простору, як емоційного, так і фізичного.

• Думки обох людей в емоційно невідокремлених стосунках мають бути узгоджені.

• Важливі рішення ґрунтуються на обопільній згоді та повній відсутності незалежності міркувань.

Психотерапевтка Шерон Мартін визначає злиття як «сімейні стосунки зі слабкими особистими кордонами, браком емоційної відокремленості та нав’язливими вимогами підтримки або уваги, які не дозволяють членам родини розвинути сильне та незалежне почуття самотності». Злиття може шкодити як сімейним, так і романтичним та робочим стосункам.

Приклади злиття. Після початку романтичних стосунків ви починаєте проводити весь свій час з коханою людиною. Усе, що подобається їй, подобається тепер і вам. Ваші друзі та життя, яке було у вас до зустрічі з цією людиною, стрімко втрачають значення.

Ви впевнені, що хочете придбати новий будинок, але після розмови з батьками відмовляєтеся від цієї ідеї. Батьки завжди знають, яке рішення для вас найкраще.

У вашої подруги проблеми у стосунках з хлопцем. Вона завжди телефонує вам, щоб порадитись, і розраховує, що ви запропонуєте якесь рішення. Ви з радістю допомагаєте їй, адже хочете, щоб вона була щаслива. Подруга навіть запросила вас поговорити утрьох з її хлопцем про те, як найкраще вчинити задля поліпшення їхніх стосунків.

Особисті кордони для подолання злиття

• Якщо ви згодні допомогти, запитайте, як ваш співрозмовник планує долати такі проблеми в майбутньому.

• Подбайте, щоб у стосунках у кожного був якийсь особистий фізичний простір.

• Оцініть власну потребу в постійному контакті з іншою ­людиною.

• Для додаткової підтримки залучіть до стосунків інших людей.

• Перш ніж ділитися чимось, запитайте, чи доречно гово­рити на цю тему в цей конкретний час і в цьому конкретному місці.

• Віднайдіть чи створіть власну ідентичність, окрему від інших людей.

У співзалежних стосунках ми віримо, що мусимо допома­гати людям уникати наслідків їхніх дій і рятувати їх від неприємного досвіду. Ми думаємо, що наша роль — захищати їх. Утім, ми їх не рятуємо, а лише створюємо умови для подальшої нездорової поведінки. Ми сприймаємо людей, яким допомагаємо, як