Читати книгу - "Особисті кордони. Керівництво зі спокійного життя без травм і комплексів, Надра Гловер Тавваб"

Психологічний термін «співзалежність» використовується вже багато десятиліть для опису дисфункціональної сімейної динаміки, особливо коли йдеться про зловживання алкоголем, наркотиками тощо. Проте співзалежність характерна для будь-яких стосунків, у яких хтось емоційно залежить від почуттів та рішень іншої людини. У співзалежних стосунках важко відділити власні почуття від почуттів та думок іншої людини.

Співзалежні люди діють з найкращих спонукань, проте ми страждаємо, адже наші власні потреби часто не задовольняють або не помічають. Власне, співзалежній людині складно відрізнити власні потреби від потреб іншої.

Створення відповідних умов — важлива ознака співза­лежних стосунків, адже вони передбачають підтримку нездорової поведінки іншої людини власними діями чи бездіяльністю. Співзалежність зазвичай формується внаслідок нездорових особистих кордонів.

Вияви співзалежності:

• Ви докладаєте надмірних зусиль.

• Ви уникаєте розмов про справжні проблеми.

• Ви усуваєте наслідки проблем, які виникли в іншої людини та які вона спричинила сама.

• Ви виправдовуєте погану поведінку іншої людини.

• Ви нехтуєте власними потребами заради задоволення потреб іншої людини.

• Ви робите щось за іншу людину, замість того щоб допомогти їй упоратися з власними завданнями самостійно.

• Ви піклуєтеся про людей, для яких характерна токсична поведінка.

• Коли щось відбувається з іншою людиною, вам здається, нібито насправді це відбувається з вами.

• Ви описуєте проблеми іншої людини як власні.

• Вам складно підтримувати стосунки, у яких ви не виконуєте роль «рятівника».

• Ви починаєте долати проблеми іншої людини, не подумавши насамперед про власні потреби.

• Ви дозволяєте людям покладатися на вас нездоровим чином.

• Ви перебуваєте в односпрямованих стосунках.

У співзалежних стосунках одна або обидві людини залежать від іншої в усьому, аж до виживання. Внаслідок цього співзалежність часто призводить до обурення, вигоряння, тривожності, депресії, самотності, виснаження і багатьох психічних розладів. Бути завжди поряд з кимось, хто не пік­лується про себе, доволі складно, але співзалежні стосунки шкодять обом людям. Той, хто піклується про іншу людину, потерпає від того, що його потреби ніколи не вдовольняються або вдовольняються дуже рідко. А той, про кого піклуються, не може навчитися вдовольняти власні потреби самостійно. Тому у співзалежних стосунках обом погано від того, що вони разом.

Співзалежні люди страждають через нездорові особисті кордони, проблеми із самооцінкою, схильність догоджати іншим і потребу в контролі. Утім, допомагаючи токсичним людям, вони отримують відчуття самореалізації.

Студенткою я обожнювала телепередачу «Втручання». У цьому реалітішоу рідні та друзі намагаються переконати людину, яка зловживає алкоголем та/або наркотиками, звернутися по медичну допомогу. Люди в шоу зазвичай розповідають, як самі створювали умови для залежного, наприклад, надаючи йому гроші або місце для проживання.

У деяких випадках люди навіть визнавали, що дозволяли залежному вживати наркотики чи алкоголь у них вдома, позаяк їм здавалося, що так буде безпечніше. Ближче до середини кожного випуску передачі до друзів та родичів залежного виходить нарколог-реабілітолог, який говорить, що задля порятунку близької людини вони мусять припинити будь-які вияви співзалежності. Крім того, він підкреслює важливість здорових особистих кордонів.

Приклади співзалежності. Коли ви йдете на вечірку з друзями, ви не вживаєте алкоголь, оскільки знаєте, що друзі на­п’ються. Ви пригощаєте їх випивкою, бо знаєте, що вони обра­зяться, якщо ви цього не зробите. Якщо хтось із цих друзів випив забагато, ви відвозите його додому і залишаєтесь з ним до ранку, щоб переконатися: з ним усе гаразд. Ви хвилюєтеся через те, що друзі вживають алкоголь, хоча цих людей це, здається, не бентежить. Ви бачите наслідки їхніх дій і намагаєтеся їх врятувати.

Ви бачите, як ваша сестра витрачає більше грошей, ніж може собі дозволити: так багато, що вже не може фінансово утримувати своїх дітей-підлітків. Внаслідок цього ви почали піклуватися про племінника та племінницю, наче це ваші діти, а не діти вашої сестри. Вони телефонують вам, коли їм щось потрібно, адже знають, що мама їм відмовить. Ви допомагаєте їм, позаяк сестра не вміє стежити за витратами, а ви не хочете, щоб діти страждали від її неправильних рішень.

Особисті кордони для подолання співзалежності:

• Чітко визначте очікування щодо того, як саме ви можете допомогти.

• Говоріть про те, як поведінка іншої людини впливає на вас.

• Підтримуйте інших, не виконуючи їхні завдання за них.

• Не пропонуйте допомогу, перш ніж вас попросять, натомість почекайте, щоб люди до вас звернулися самі.

• Дотримуйтесь обіцянок собі про те, що для вас у стосунках може бути прийнятним, а що — ні.

• Не мовчіть, коли бачите вияви токсичної поведінки.

• Піклуйтеся про себе.

• Пам’ятайте: люди мають самі піклуватися про себе, це їхня відповідальність.

• Допомагаючи, показуйте людям, як ті можуть самі собі допомогти.