Читати книгу - "Коли світ говорить шепотом, Love"

Я довго спостерігав, як це робить мама. Як вона встає, балансує, переставляє ноги, ніби весь світ тримається на її русі. І хоч я ще недавно навіть не сидів впевнено, щось у мені зріло — як бажання доторкнутись до горизонту.

Сьогодні все сталося просто. Без плану.

Мама розставила руки. Її обличчя світилось довірою. Вона не підштовхувала. Просто чекала. І я відчув — сьогодні день, коли можна ризикнути.

Моє тіло похитнулось. Ніжки тремтіли, але серце билося впевнено. Один крок. Потім другий — кривий, кумедний. І я впав прямо в її обійми.

— Це було! — шепоче вона. — Ти пішов, малий мій. Ти сам!

Я не розумію слів, але відчуваю сенс. Мама пахне щастям. Її руки — мій новий світ. І я вже знаю: впасти — не страшно, якщо хтось чекає тебе з любов’ю.

Увечері вона записує в блокнот: «Твій перший крок — це й мій теж. Я навчилася довіряти тобі, як ти довірився світу».

І ми разом лягаємо спати. Я біля серця мами, а вона — з моїм першим рухом у пам’яті.

---