Читати книгу - "Командирка, Сергій Фішер"

Генерал стиснув зуби, але промовчав, лише очі видавали внутрішню боротьбу.

– Не хочете говорити? – Санін поклав планшет. – Добре. Тоді перейдемо до справи. Ви знаєте, що ваша дочка втекла з лікарні? Очевидно, за допомогою опору. Цікаво, як вони взнали, що ми плануємо її допитати.

Він нахилився ближче:

– Хтось попередив їх, генерале. Хтось, хто знав про плани внутрішньої безпеки. Можливо, ви?

Генерал Чан знову промовчав. Санін кивнув охоронцям, і один з них підійшов з маленькою валізою.

– Знаєте, що це? – Санін відкрив валізу, дістаючи шприц з прозорою рідиною. – Новітня розробка наших лабораторій. Психотропний препарат такої сили, що може зламати будь-який опір. Прототип WT-7. Ми випробували його на кількох полонених з опору. Результати... вражаючі. Вони розказали абсолютно все. Аж до того, що їли на сніданок десять років тому.

Він погладив шприц пальцями:

– Єдиний недолік – після нього людина вже ніколи не буде колишньою. Розумові здібності... деградують. Ви б сказали, перетворюються в овоч, але я віддаю перевагу терміну "незворотна когнітивна дисфункція".

Санін підійшов до генерала, тримаючи шприц на рівні очей:

– Я можу ввести це вам і за п'ять хвилин дізнатися все, що хочу. Або ви можете співпрацювати добровільно, і тоді я обіцяю, що ваша дружина не постраждає.

Генерал дивився на шприц, відчуваючи, як його серце наповнюється крижаним жахом. Він знав про експериментальні препарати – чув чутки, бачив доповіді, але ніколи не думав, що стане піддослідним.

– Що ви хочете знати? – нарешті запитав він рівним голосом.

Санін посміхнувся, відкладаючи шприц на стіл:

– Розумне рішення, генерале. Почнемо з простого: де ваша дочка? З ким вона контактувала? Як планувала втекти?

Генерал Чан зробив глибокий вдих. Він повинен був виграти час, відволікти Саніна від головного – проекту в лабораторії. Лу казала йому, що Джин знає про Вісника. Можливо, опір уже знає про "Проект Очищення". Якщо так, то в них є шанс зупинити це божевілля.

– Я не знаю, де зараз моя дочка, – відповів він. – Але я дійсно планував допомогти їй втекти завтра, під час транспортування в інший госпіталь.

Санін кивнув:

– Продовжуйте.

– Я підготував фальшиві документи, транспорт, – генерал говорив спокійно, вигадуючи деталі, які звучали б правдоподібно. – Планував відправити її за кордон, подалі від усього цього.

– Чому? – різко запитав Санін. – Чому зрадити Імперію заради однієї дівчини, навіть якщо це ваша дочка?

Генерал подивився йому прямо в очі:

– Тому що Імперія зрадила свої принципи. Ви і імператор планували вбити мільйони невинних людей. Це не та країна, якій я присягався служити.

Санін розсміявся:

– Невинних? Ви про жителів нижніх секторів? Ті паразити, які живуть за рахунок Імперії, не виробляючи нічого корисного? Ті, хто розмножується, наче щури, висмоктуючи ресурси з нашої економіки?

Він нахилився ближче:

– "Проект Очищення" – це необхідність, генерале. Жорстока, але необхідна міра для виживання нації. І ви, як військовий, повинні це розуміти краще за інших. Іноді доводиться жертвувати небагатьма заради багатьох.

– Вісімнадцять мільйонів – це не "небагато", – відповів генерал із гірким сміхом. – Це геноцид. І я гадки не мав про справжні масштаби, коли підписував перші документи про "вимушене переселення".

Санін, здавалося, цікавився його моральними терзаннями:

– А коли ви дізналися правду?

– Тиждень тому, – відповів генерал. – Я випадково побачив повний звіт на столі імператора. Прогнозована кількість жертв, графіки розповсюдження зброї, плани утилізації тіл...

Його пересмикнуло від спогаду:

– Утилізації тіл, Саніне. Як на бійні. Мільйони людських життів перетворені на цифри в таблицях.

– І це змусило вас зрадити? – знову запитав Санін. – Сантименти, генерале? Від вас я очікував більшої жорсткості.

Генерал похитав головою:

– Це не сантименти. Це основи людяності. І закони війни, які я ніколи не порушував. Не атакувати цивільних. Не використовувати біологічну зброю. Ці принципи існують не просто так, директоре.

Санін знову взяв шприц:

– Гарна промова, генерале. Справді зворушлива. Але я не отримав головного – як ви контактували з опором? Хто ваш зв'язок?

Генерал відчув, як холодний піт стікає його спиною:

– Я не контактував з опором. Я планував діяти самостійно.

– Брехня, – відрізав Санін. – Ваша донька зникла занадто швидко і професійно. Це була спланована операція порятунку. Хтось повідомив їм про наші плани допитати її. Хтось із високим доступом.

Він наблизив голку до шиї генерала:

– Останній шанс, генерале. Хто ваш контакт в опорі?