Читати книгу - "Ходімо зі мною, Анастасия Хэд"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Та що ти хотіла? Я тебе вже пів години буджу й все ніяк не виходить. Ми вже добряче запізнюємось — незручно.
Ох уже цей котяра, ще й пику скривив, як у кота зі Шрека. Блін, ну як на нього сердитися? Я сіла ближче й обняла свого милого велетня, на подив, не виявивши на ньому нічого, окрім ковдри, що скромно прикривала його гідність.
— Ем…
Як сірник, чесне слово. А щойно ж розпинався, що ми дико запізнюємось.
— А як же, — я задихалася від поцілунку, — чекають же…
— Нічого, я швидко.
Голова йшла обертом від цього чоловіка. Я не могла ним надихатися, надивитися і ще купа "на". Як же добре з ним поруч.
Довго чи коротко… Та вже.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ходімо зі мною, Анастасия Хэд», після закриття браузера.
