Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Неможливий романс, Мартіна Зоріна 📚 - Українською

Читати книгу - "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Неможливий романс" автора Мартіна Зоріна. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 88
Перейти на сторінку:

Катерина дивилася на мене так, неначе я кровожерливий вовк і збираюся роздерти свою жертву, тобто її, на клаптики. В її очах досі бриніли сльозинки та волю почуттям, вона все ж не дала. Натомість прикусила нижню губу й опустила погляд у тарілку, котру молодий офіціант поставив перед нею.

— Ще щось будете замовляти? Десерт, до прикладу?

— Можливо, пізніше, — мовив я офіціанту, не відриваючи погляду від Катерини. Вона ж продовжувала супитися. Я бачив, що в середині неї закипав вулкан і виверження от-от розпочнеться. Й думати не хотілося, чим для мене обернеться воно.

«Тікай, поки лавою не накрило!» — кричала свідомість, попереджаючи про небезпеку.

Дивлячись на Катерину, я починав усвідомлювати «чому» у мене досі не має дружини. Такі постійні перепади настрою важко зрозуміти та витримати.

«Особливо тоді, коли поруч некохана жінка!»

Але ж і коханою у мене було. Я ж не хотів, не бажав, не прагнув. Та й для чого? Аби зариватися з головою у справи, працювати днями й ночами, не спати, не їсти, й не дихати, як колись, на повні груди. Щодня робити титанічні зусилля, аби продовжувати існувати без коханої, переступаючи через себе й ті почуття від яких хочеться кинутися з моста в ріку.

Кохання не варте того, аби через нього так страждати: ламати себе, наступаючи самому собі на горло, зраджувати принципам та мріям, йти на жертви й принижуватись, вимолюючи крихти любові та ніжності. Ні, кохання не варто цього. Більше не варте!

Одного разу я довірився цьому почуттю й отримав лише головний біль та знівечене серце. Одного разу було достатньо, аби назавжди запам’ятати цей урок долі.

— Так і будеш супитися чи поговоримо, як дорослі? — промовив якомога стриманіше, аби Катерина нарешті глянула на мене й ми закінчили цей фарс.

Не знаю, що відбувалося у її голові та до чого уся ця трагікомедія, та я не мав наміру продовжувати наші стосунки. Взаєморозуміння між нами зникло в одну мить і здається мені, що я як раніше уже не буде. Я планував розстатися, так би мовити, по-хорошому, можливо приятелями, та певно Катя думала інакше. Її сьогоднішня витівка просто не вкладалася у моїй голові, викликаючи лише гнітюче відчуттям тривоги у душі.

— Та я хіба проти? — Катя відклала вилку у бік й різко підійняла голову. Задерла кирпатий ніс й продовгувате обличчя вгору. Сльози в її очах висушив пустотливий вогник, який з кожною секунду набирав обертів, перетворюючись в яскраве жовто-червоного кольору полум’я. І щось мені підказувало, що саме мене збираються спалити на цьому багатті.

— Не розумію... — тільки й встиг промовити.

— Все ти прекрасно розумієш, Ярославе, — вона направила свого вказівного гарно наманікюреного пальця на мене, — Розумієш, але продовжуєш прикидатися.

Мої брови поповзли вверх.

— Ти досі не можеш відпустити минуле й продовжуєш чіплятися за нього, як утопленик за рятувальний жилет, ігноруючи пристрасть, що є між нами. Думаєш, я не бачу, що подобаюсь тобі? Не відчуваю ці дивні вібрації, коли ми поруч?

«Це вона про фізичне збудження?»

— Катю, ти щось наплутала, — Мені буквально уривався терпець і я з останніх сил стримував себе, аби не післати все в Тартарари.

І на додаток — розірвати стосунки не тільки з Катериною, а й з усією її сімейкою. Як після такого співпрацювати з Острозькими, я й гадки не маю. Це фініш, беззаперечно.

— Я нічого не плутаю. Абсолютно, — вона випрямилася, розправила плечі, — Я бачу, відчуваю, що нам добре вдвох. Настільки добре, що ти вже два роки спиш лише зі мною.

«Бо не маю наміру щодня шукати іншу коханку!» — хотілося крикнути та я змовчав. Що ж, дослухаю цей монолог до кінця. А ж цікавість бере за живе.

— Хіба це не показник? — продовжувала вона, — Хіба це не знак того, що ти закоханий у мене так само як і я в тебе?

«Прекрасно! Просто фантастично!»

Мене починало нудити. Цікаво, від супу чи від приторних слів коханки?

Що за напасть?!

— Острозька, угомонись. Це вже навіть не смішно! — я ухопив рукою салфетку з коліна й кинув її на стіл, — Я іду до вбиральні. А ти, — «Котись під три чорти!» — а ти, будь ласка, обдумай маячню, котру щойно озвучила.

Катя відкрила рота та я не дав їй вимовити й слова.

— Подумай, Катю, добряче подумай. Бо це може бути наша остання зустріч.

Я не збирався залякувати її чи боронь Боже шкодити фізично, зовсім «ні». Проте, хотів показати, що не маю наміру гратися в її видумані стосунки. Між нами був лише секс і нічого більше.

І якби на її місці була інша, все було б точнісінько так само. Тільки пристрасть. І ніяких почуттів.

 

 

 

Примітка:

1. Спар,[1] також спар золотистий, дорада (Sparus aurata) — океанічна риба, що належить до родини Спарових. Також, це важливий промисловий об'єкт, відомий також під торговою маркою дорада, або дорадо. Є частиною традиційної каталанської кухні, популярним об'єктом марикультури в Каталонії і взагалі у Середземномор'ї. — https://uk.wikipedia.org/wiki/Спар

2. Буябе́с (фр. Bouillabaisse, ​фр. вимова: [bu.ja.bɛːs]) — страва французької кухні; рибна юшка із часником та прянощами. Найбільш поширена на півдні Франції, переважно в Марселі. — https://uk.wikipedia.org/wiki/Буябес

1 ... 32 33 34 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Неможливий романс, Мартіна Зоріна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Неможливий романс, Мартіна Зоріна"