Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Збій системи, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Збій системи" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 32 33 34 ... 71
Перейти на сторінку:

      - Звідки так французьку знаєш? У тебе лиш юридична освіта.

Я взяла свобі свій улюблений десерт і кайфуючи від звуку зламала крихку скоринку.

     - Коли у школі вивчали Бодлера, мені здалося, що переклад не в повній мірі передає всю красу його поезій. Тоді мені найняли приватного вчителя і ось за кілька років щотижневих уроків потому –  можу забалакати підстаркуватого авіньонського ловеласа, - смакуючи десертом відповіла я. – Дякую, дивовижний сніданок.

      - А чому обрала фах юриста? Здається, література тобі набагато ближча.

     - Це видалось мені більш пркатичним, - не хотіла заглиблюватись в деталі, та якось сама собою не зупинилась на цій короткій відповіді. – Хоча ще деякий час після кшоли розмірковувала щодо музичної освіти, але не склалось.

       - Чому?

      - Спочатку зупиняла потреба переїзду в інше місто, а потім втратила хист, - отут вже точно спинюсь, годі мою біографію вивчати.

Гліб прибрав зі столу і зупинився поруч.

    - То що, поїхали по твої речі?

    - Тобто? Разом поїхали?

   - Так, у мене ще купа вільного часу, - він взяв телефон в руки. – Давид, вийдемо через десять хвилин, - поглянув на мене. – Встигнеш зібратися?

Я кивнула, швидко потупотіла сходами на другий поверх і очманіло впала на ліжко. У Сердюка є вільний час і він поїде збирати мої речі. Сьогодні парад планет? Чи червоне затемнення? Щось же має це пояснити. Зібралась швидко і побігла вниз. Гліб стояв біля дверей. Джинси, футболка, кросівки.  Від звичного образу лиш дорогущий годинник на зап’ястку і непорушна рівновага. Давид чекав біля автівки і ми одразу вирушили до квартири, яку ще донедавна називала своїм домом без почуття огиди. Дорогою зробили лиш одну зупинку – біля пошти, звідки Гліб повернувся з купою картону.

      - Не потімив коробок в твоїй…кімнаті, - відповів він на моє мовчазне запитання.

Речами заповнили не всі – у мене стільки лах не набралось. Я пакувала, Давид і Гліб виносили. Сусід з синцем на щелепі як нас побачив, так і зачинився в своїй кімнаті і сидів тихо мов миша, чи від похмілля ховаючись, чи від суворих чоловіків що мене супроводжували. Збори завершились дуже швидко і на зворотньому шляху я набрала номер власника квартири. Моїм раптовим від’їздом він був незадоволений, та я мала вагомі аргументи, тому розійшлись з результатом «нічия» і цю сторінку життя було перегорнуто.

      - У тебе дуже небагато речей, - з подивом констатував Гліб, виймаючи коробки з багажника.

      - Я вільна дівчина-перекотиполе, - усміхнулась йому я, взяла частину своїх речей і пішла до дверей.

Кімната в квартирі Гліба обросла коробками і водій відбув – до їх вечірнього від’їзду ще було кілька годин. Я розпаковувала свої речі, господар пакував свої, а зустрілись у вітальні вже під вечір. Його валіза стояла біля дверей, а він сам діставав з крафтового пакету якісь фольговані контейнери.

       - Ти вчасно – замовлення щойно доставили.

Я заглянула на стільницю і роздивилась чим частуватимуть - цього разу – дорадо зі спаржею, смакота.

       - Я допоможу.

Де тут посуд я вже бачила, тож розставила тарілки і взяла столові прибори для риби. Гліб пильно спостерігав за моїми діями і я намагалсь зробуміти чому. Може вже занадто хазяйную? Ми сіли за стіл і розпочали вечерю. І знову він уважно вивчав кожен мій рух.

     - Що таке? – не витримала я. – Я наче бактерія під мікроскопом! Що ти так розгледіти хочеш?

    - Хочу зрозуміти, як жінка яка ідеально знає кілька іноземних мов, має пристойну освіту та роботу і прекрасні манери, винайняла собі кімнату в сусідстві з маргиналами? Це не вписується в жодну логічну систему, хоча припущень та здогадок маю вдосталь. У тебе є борги? Підсіла на азартні ігри? Твій спосіб життя суперечить всьому, що я бачу.

Він відсунув тарілку, відклав прибори і трохи нахилившись вперед замовк, чекаючи моєї відповіді. Бита життям цитата «У мене є мрія» особито для мене асоціювалась вже не зі словами Мартіна Лютера Кінга, а з поцупленим слоганом недолугої давньої передвиборчої кампанії, тому почати відповідь потрібно було інакше, а краще за все – максимально стисло.

      - Я хочу в Барселону.

      - Це нічого не пояснює, ти давно могла собі це дозволити.

      - Може й так, якби не постійна потреба оновлювати гардероб вбранням до відряджень, - засміялась я.

      - Це цілком підвадає під категорію корпоративних витрат – я компенсую.

      - Шукай не тільки психолога, а й психіатра, Гліб. Це був жарт.

Звісно, ані жарт, ані коротка версія його не влаштували, його мозок потребує аргуменів, які впишуться в систему.

    - Мене не цікавить звичайний туристичний візит. Моя мама – архітектор і з давніх-давен мріяла пожити серед витворів мистецтва Гауді. Батько, як фанат «Барси», мав щодо того візиту свої плані. Ані сестра, ані я мрій батьків ніколи не поділяли, але у жодному разі не хотіли відмовлятись від планів всією родиною пожити там місяць  і не в бюджетному готелі, а так, щоб вічути справжню атмосферу міста і насолодитись кожною хвилиною. Через певні ускладнення, ми змушені були відкласти реалізацю цього задуму, але мрія нікуди не поділась. Ось і все.

1 ... 32 33 34 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збій системи, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збій системи, Інна Земець"