Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 331 332 333 ... 552
Перейти на сторінку:
Сковзнув печерою і тінню Застиг в улозі. А тепер — І брость, і парості, й хотіння Під білим шаром цих снігів, Мов корінь дуба чи вільхи — Дрімають чуло та нервово. І не народжене ще слово Уже зростає, вже дзвенить, Уже в обіймах всесвіт тулить… Які ж незаймані вони, Як легко про віки забули! І, дивлячись на цих дівчаток, Що в сніжки грають, хочеш брать Руками сніг, на кулі м’яти: – Не ждіть від нас тепер добра! В чоло! За комір! Просто в скроню! — І сміх лунає без кінця… Горять намучені долоні, Блищать роз’ятрені серця! Серця палають, як походні: – За комір! В скроню! У чоло! — Набоєм вчора прогуло, Й любовно встало вже Сьогодні. Й любовно запалило ватру Снаги, змагання та хотінь. Ось поміж круч блукає тінь Передчуття палкого Завтра… Зростає радісна земля Моїх дідів – моїх онуків, І сніг бере в гарячі руки, І зір у далечінь встромля… Зима – снігурка срібнокоса, Який разючий сонця блиск! Вітрець кришталь сніжини носить Й кладе на мудрий обеліск. Екран
Отак прийти і сісти в третім ряді Провінціального кіно «Вампір», Де не почуєш пахощів помади, Не відаєш, хто визнаний кумир… Дивитися, не знаючи акторів, Сприймати світ, не знаючи спокус, І, вірячи в невинайдені зорі, Нанизувать рядки прозорих бус… Хто режисер – творець безмежних кадрів, Хто оператор – співборець творінь, — Хіба цікаво крізь сприймання ватри, Хіба потрібно крізь вогні молінь! І ось – підеш, немов п’яний, додому, Одірваний від світу та людей… Якась далека, тиха й невідома Тобі на серце руку покладе. І ось ідеш з кіно якогось ряду — Спадає дощ, кублиться злий туман… А в серці спів нечуваного ладу Заплів мінливий, радісний екран!
1 ... 331 332 333 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"