Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.
Шрифт:
-
+
Інтервал:
-
+
Добавити в закладку:
Добавити
Перейти на сторінку:
А все ж ми стрінемося випадково
А все ж ми стрінемося випадково, На пароплаві десь і може восени, І може здійсняться, немов намова, Твої страшні, мої безумні сни!.. Ти уяви – вода плюскоче в кручу, Холодний захід вмер, шепочуть комиші, Схилилась ти на вигнуте поруччя… Ти придивляєшся, як гай в туман біжить. Цілуючи простори, впала зірка, Спалила цілу путь і вмерла вдалині. І відізвалися в мойому серці гірко Дитячі мрії у забутім сні. Ти уяви: за кермою керманич Неначе кам’яний, шумує колесо, І лози з берегу нам шлють добраніч, Співучі обрії, і небо… й тихий сон… Оце і все… я не скажу ні слова — Твої страшні, – мої безумні сни… Далеко десь ще стрінемося знову, На пароплаві може, може восени… Так день пройшов…
Так день пройшов. Не треба каяття, Не треба дум палких, як перша рана… З золотолистям прийде забуття, Це перша осінь – голуба і тьмяна… Я так люблю твоїх очей глибінь, Я так люблю про першу зустріч згадку, Що вже не бачу болячіших змін… Хай буде путь через чарівні кладки! Поглянь, як молодо синіє даль, Поглянь, як соячник кохає сонце… Моя душа, мов гостреная сталь, Проб’є препони, – не запнеш віконця… Ти не сховаєшся ніде, ніде, Ти не втечеш, знайду тебе й в пустелі… Хоч боляче, а осінь все ж іде, Золотолистям стежку мою стеле. «Не почуєш більше мого голосу…»
А все ж ми стрінемося випадково, На пароплаві десь і може восени, І може здійсняться, немов намова, Твої страшні, мої безумні сни!.. Ти уяви – вода плюскоче в кручу, Холодний захід вмер, шепочуть комиші, Схилилась ти на вигнуте поруччя… Ти придивляєшся, як гай в туман біжить. Цілуючи простори, впала зірка, Спалила цілу путь і вмерла вдалині. І відізвалися в мойому серці гірко Дитячі мрії у забутім сні. Ти уяви: за кермою керманич Неначе кам’яний, шумує колесо, І лози з берегу нам шлють добраніч, Співучі обрії, і небо… й тихий сон… Оце і все… я не скажу ні слова — Твої страшні, – мої безумні сни… Далеко десь ще стрінемося знову, На пароплаві може, може восени… Так день пройшов…
Так день пройшов. Не треба каяття, Не треба дум палких, як перша рана… З золотолистям прийде забуття, Це перша осінь – голуба і тьмяна… Я так люблю твоїх очей глибінь, Я так люблю про першу зустріч згадку, Що вже не бачу болячіших змін… Хай буде путь через чарівні кладки! Поглянь, як молодо синіє даль, Поглянь, як соячник кохає сонце… Моя душа, мов гостреная сталь, Проб’є препони, – не запнеш віконця… Ти не сховаєшся ніде, ніде, Ти не втечеш, знайду тебе й в пустелі… Хоч боляче, а осінь все ж іде, Золотолистям стежку мою стеле. «Не почуєш більше мого голосу…»
Перейти на сторінку:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Невідоме Розстріляне Відродження» жанру - 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза:
Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"