Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Невідоме Розстріляне Відродження 📚 - Українською

Читати книгу - "Невідоме Розстріляне Відродження"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Невідоме Розстріляне Відродження" автора Павло Коломієць. Жанр книги: 💛 Публіцистика / 💛 Поезія / 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 333 334 335 ... 552
Перейти на сторінку:
Не почуєш більше мого голосу, Твого горя вже не бачитиму я, На моря далекі ти помолишся, Стрілокрила ти, ти – ластівка моя! Отруїли серце передзвонами, Одцвіте весни за ґанками каштан. Восени – колись ще може знову ми Покладем серця на золотий баштан. Восени колись, ми твердо віримо, У червоному, у золотому сні Райських птахів запашними пір’ями Нам простеляться на схід шляхи масні. А за рогом гори голубиняться. Чи пізнаєш ти у неба сивині Ту хмарину, що мов біла білиця Промайне і зникне в неба сивині? Не почуєш більше мого голосу, Тінь за гори спомину твого, А моря, ти слухаєш? Ти молишся… Го-го-го, го-го, го-го… Туман
Плачуть дахи почорнілі й холодні. Хмари спустились на топтаний брук, Далі – заломами зігнутих рук, В лужі встромили шиплячі походні[15]… Білим струмочком у синій туман Пара сковзнула й загасла. Тоді — Тиша така, що хрипіння годин Чути, вкропилась до літер роману… Мовчанка й тиша… Та раптом із ринв Крапля по краплі, мов цвяхом у скроні. Мов колючки у терновій короні Звук цей. Ліхтар. Продає мандарин Дівчина з довгим розрізом очиць, З віями тихими, мов голубіння… Ось ти продай мені муку терпіння! Цноти даруй запашних полуниць… …З гиком трамвай прокульгав перехрестя — Скрійний хабарник та п’яний жебрак… Лайкою плюнув безмежний барак В улиці сонні блакитного міста… Тягнуться спритні конвульсії рук В душу мою, що зірвалась, сьогодні… Плачуть дахи почорнілі й холодні, Хмари спустились на топтаний брук.
1 ... 333 334 335 ... 552
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідоме Розстріляне Відродження», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідоме Розстріляне Відродження"