Книги Українською Мовою » 💛 Інше » Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла 📚 - Українською

Читати книгу - "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла" автора Гесіод. Жанр книги: 💛 Інше / 💛 Поезія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36
Перейти на сторінку:
class="title1">

11

Аргос — місто на Пелопоннесі, осередку культу Гери.

12

…яснооку… — постійний епітет Афіни «glaukopis» передають або як совоока (glauks — сова), або як ясноока (glaukos — світлосиній, сяйливий).

13

Діона — тут, як зауважують давні коментатори, — одна із німф (353), а не, як у Гомера, матір Афродіти.

14

Япет (Iapetos) — син Урана і Геї, батько Прометея.

15

Океан — велетенська ріка, яка, за Гомером, омиває пласку землю; бог тієї ріки.

16

…самі животи… — тобто споживачі хліба, далекі від поетичного слова.

17

…правдиво… про неправдиве… — мова про поетичні твори, де багато вигадок, — і про достовірні розповіді.

18

…гілку лаврову… — в оригіналі skeptron, берло, яке брав у правицю кожен, хто хотів мати слово на зібранні; лавр посвячений Аполлонові, проводареві Муз.

19

…жагу вдихнули… — звідси — натхнення (у Франка — «вітхнули», «вітхнення»).

20

…і майбутнє… оспівувать, і проминуле… — на що здатний лише віщий, натхненний божеством співець (лат. vates).

21

…усе про дуби та про скелі… — тобто про те, що не стосується теми твору, казкове; дуби, скелі, струмки — найхарактерніші елементи греко-римського краєвиду, як, скажімо, у Горація: «Серед інших джерел першим тебе назвуть, / хай-но вславлю я дуб, що понад скелею / висне, звідки збігають / гомінливі твої струмки» (Оди, II, 13). Пор. також: «Тож не із дуба ти виріс, як в байці старій, не із скелі» («Одіссея», XIX, 163).

22

Тож розпочнімо од Муз… — від тих, хто й надихнув поета до співу; так починаються Гомерові й інші поеми.

23

Земля, Небо — Гея, Уран.

24

Мнемосіна — персоніфікована пам’ять, богиня пам’яті (пор. «мнемотехніка»).

25

…рік закругливсь… — рік (грец. eniautos, досл. сам у собі) зображували у вигляді змії, що тримає у зубах свого хвоста: циклічний час; сьогодні превалює лінійний — цифрами, що біжать у безконечність.

26

Гімерос — бог любовного бажання, туги, знемоги; похідними від цієї назви рясніє любовна лірика Сапфо. Харити (charieis — приємний, знадливий) — богині краси й радості. За Гесіодом, їх було три: Евфросіна (Добродумна), Талія (Квітуча), Аглая (Блискуча); у римлян — Грації.

27

…закони… звичаї добрі… — закони (грец. nomoi, лат. leges) і звичаї (грец. ethea, лат. mores) — ключові поняття морально-етичної філософії стародавніх; триматися давніх «добрих» звичаїв, не переступати праведних законів — засаднича вимога, зокрема, філософів стоїчної школи.

28

Чорна земля — традиційний, гомерівський епітет землі — чорна; у нас здебільшого — сира; чорна — рілля.

29

Із владарями, гідними шани… — мова про басилевсів, «царів», що виводили свій рід від богів подібно до того, як Зевс успадкував свою владу від Кроноса. Накреслений тут ідеальний образ володаря (як, наприклад, Одіссей у Гомера) далекий від представлених у Гесіода «владарів-дарожерів», що були водночас і суддями.

30

…не згадає про темну серця журбу… — музика, тобто «мистецтво Муз», — це світло, що розвіює темну журбу; так і Діоніс, покровитель виноробства, бог, що радість дарує (Т. 941, с. 72); пор. у наших піснях: «…бо правдиве тільки в світі / музика й вино».

31

Радуйтесь… — давні елліни при вітанні зичили щастя, радості: Chaire — радій (подібно й ми, прощаючись: «Щастя-здоров’я!»); людина, що втратила радість життя, вважали вони, — мертва людина. Філософію серця (сковородинське «веселіє серця») стародавні не протиставляли філософії розуму: у Гесіода часто: «розваж у серці своєму».

32

Традиційні епітети моря (грец. pontos споріднене з нашим «путь») — солоне, безплідне, безмежне, жорстоке та ін.

33

Земля… море… небо… — світ у трьох його видимих поставах.

34

Хаос — етимологічно: зів, розщелина (від chaino — розкриватися, роззявляти рот), загалом «простір».

35

Етер — досл. «блискучий» — простір, де перебували боги; за пізнішими уявленнями — окрема, п’ята, небесна стихія («квінтесенція»), з якої постали небесні світила.

36

…гори… богинь укриття… — музи, етимологічно, — «жительки гір».

37

Перераховуються Титани та їхні дочки.

38

Бронт, Стероп, Арг — досл. «гримучий», «блискавичний», «палаючий» — епітети грому, який гримить, блискає, вражає вогнем.

39

Еринії — богині помсти, зокрема, — за пролиту кров роду, а також за порушення узвичаєних стосунків між рідними.

40

…мелійськими звуть їх… — серед дріад, опікунок дерев, були й меліади, що опікувались ясенами (грец. melia — ясен); з ясена виготовляли списи: «ясеновий» — традиційний епітет списа.

41

Діва — Афродіта, «народжена з піни»; Кітера, острів на півдні Пелопоннесу, — головний осередок її культу; улюблене місце перебування богині — Кіпр, звідси й один із її епітетів: Кіпріда.

42

Шепіт дівочий… — гарно про ті «шепоти» Горацій наприкінці своєї оди (І, 9); про усмішку Афродіти — Сапфо у першій своїй пісні, «Гимні до Афродіти»; див. прим, до Т. 573, с. 58.

43

…посягти… посміли… — у дієслові «посягти» (titaino) — натяк на етимологію назви «Титани».

44

Кончину жахну… — тут — раптова, переважно, насильницька смерть (Moros); Кера, Танатос — загалом смерть (пор. «танатофобія»).

45

Гіпнос — Сон; Видіння — те, що бачимо вві сні, що сниться. Про сон і сонні видіння часто роздумували античні, починаючи від Гомера; не менше — й у нові часи: «О ти, хто спить, скажи, що таке сон?» (Леонардо да Вінчі).

46

Клото (Прядильниця) — Мойра, що снувала нитку життя; Лахесіс (Дарувальниця) вела її життєвими дорогами; Атропос (Невідворотна) перетинала нитку у хвилину смерті.

47

Перераховуються морські богині, дочки Нерея, морського діда, покровителя мореплавців. У кожному йменні —

1 ... 35 36
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"