Читати книгу - "Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла"

Так із навислої скелі, бува, відколеться брила —

Й пострибом рине униз, аж луна йде од гуркоту-гуку,

Поки на інший не налетить стрімчак із розгону

/440/ І не зупиниться враз, ударившись гулко об нього, —

З криком таким і Арей, що трощить гінкі колісниці,

Ринув, згубний, у бій, але Зевса син — таки встояв.

Тут і Афіна, дочка Кроніда, егідодержця,

Вийшла Арею навстріч, егіду тримаючи темну,

Й мовила, хмурно зирнувши з-під лоба, слово крилате:

«Стримай, Арею, силу свою й незборну правицю,

Бо ж не годиться тобі здерти лати коштовні з Геракла,

Вбивши його, сина Зевса, такого безстрашного сина.

Тож погамуй свій запал і зі мною не сперечайся!»

/450/ Мовила так. Та Арей не вгасив бойового завзяття —

Рикнув дико, потряс, до вогню подібним оружжям

І, знавіснілий, ринув, як лев, на Гераклову силу,

Вбити готовий, — з маху метнув мідногострого списа,

Щоб відомстити Кікна загин, свого рідного сина, —

В той велетенський щит. Ясноока ж богиня Афіна

Із колісниці перехопила той спис таки в леті —

Й гірко скривився Арей. Меча добув гострого й ринув

З ним на Геракла, хороброго серцем, але не подався

Амфітріона син, смертоносного бою неситий, —

/460/ Вдарив в стегно, не прикрите щитом оздобним Арея,

Що лиш мав сил, а що вицілив добре, то спис той упився

Глибоко в тіло — й на землю Арей умить повалився.

Страх тоді й Жах колісницю з гарними колами й коней

Вмить підігнали й, піднявши з землі, де широкі дороги,

На колісницю, красно оздоблену вклали Арея,

Хльоснули коней — і на Олімп величавий пригнали.

Син же Алкмени та Іолай, візниця славетний,

З Кікна зняли, із плечей, чудові його обладунки

І подалися одразу ж у путь. Рисаки бистроногі

/470/ Їх до Трахіни доправили враз. Ясноока ж Афіна —

На величавий майнула Олімп, де отецькі палати.

Кеїк же Кікна похоронив; був люд незчисленний:

З ближніх володаря славного міст усі поспішили —

З Анти та мірмідонів осель, видатного Іолка,

З Арни й Гелíки. Зібралась велика народу громада —

Кікна, блаженних богів улюбленця, пошанувати.

Пам’ятний знак же й могилу його Анавр[248] змив, узимку

Вийшовши із берегів, — Аполлон так велів, син Латони,

Гнівний на нього, бо той на жертовних биків[249], що колись-то

/480/ Гнали дорогою їх до Піто[250], і напав, й одібрав їх.

Інформація видавця

УДК 821.124'021(37)

С 31

Гесіод

С 31 Походження богів. Роботи і дні. Щит Геракла / пер. Андрій Содомора. — Львів : Апріорі, 2018. — 136 с.

ISBN 978-617-629-490-0

© Содомора А., переклад, передмова, коментарі, 2018

© Дзиндра В., обкладинка, 2018

© Видавництво «Апріорі», 2018

ISBN 978-617-629-490-0

ЗМІСТ

Співець богів і землі • 3

Походження богів • 33

Роботи і дні • 77

Щит Геракла • 115

Науково-популярне видання

ГЕСІОД

ПОХОДЖЕННЯ БОГІВ • РОБОТИ І ДНІ • ЩИТ ГЕРАКЛА

З давньогрецької переклав

Андрій Содомора

Видавець Мар'ян Кос

Дизайн обкладинки Вікторія Дзиндра

Літературний редактор Тетяна Хоменко

Технічний редактор Надія Стахур

Свідоцтво держреєстру: серія ДК № 3684 від 27.01.2010 р.

Підписано до друку 23.11.2018 р. Формат 60x90/16.

Папір офс. Друк офсетн. Гарнітура Georgia.

Умовн. друк. арк. 8,5. Умовн. фарбовідб. 8,84.

Обл.-вид. арк. 7,26. Наклад 1000 прим.

ПП «Видавництво «Апріорі»

79000, м. Львів, вул. Сковороди, 4

тел./факс (032) 235-62-18,

моб. 095-64-54-255, 067-314-05-10.

Для листування: 79000, м. Львів, а/с 242,

e-mail: [email protected], www.apriori.lviv.ua

Примітки

1

Т. — «Походження богів» («Теогонія»); Р. — «Роботи і дні»; Щ. — «Щит Геракла». Цифри означають номер віршового рядка.

2

Hezjod. Narodziny bogów (Theogonia). Prace i dni. Tarcza. — Warszawa, 1999.

3

Цит. за: Эллинские поэты / пер. Вересаев В. В. — М. : Гос. изд-во художественной литературы, 1963. — С. 367.

4

Тут і далі віршові цитування — в перекладі автора; інші — зазначені окремо.

5

Про це, зокрема: Тарасова Н., Конєва Т. «Жодна робота не чинить ганьби, лиш неробство ганебне» (Гесіод. «Роботи і дні». Володимир Мономах. «Поучения») / Н. Тарасова, Т. Конєва // Філологічні науки: зб. наук. праць. — Полтава, 2011. — № 8. — С. 14–23.

6

Франко І. Поетичні переклади та переспіви / Іван Франко // Зібр. тв.: у 50-и т. — Т. 8. — К.: Наукова думка, 1977. — С. 313–357.

7

Свідзінський В. Переклади. Статті. Листи / Володимир Свідзінський // Твори: у 2-х т. — Т. 2. — К.: Критика, 2004.

8

Геліконські Музи — також піерійські, олімпійські; від гірського пасма Гелікон та Парнас (Середня Греція) із священним Кастальським джерелом; узгір’я Піерії під Олімпом — улюблена оселя Муз; а ще — Теспіади, від міста Теспії, що на південному схилі Гелікона.

9

…круг джерела… й вівтаря… — мова про старовинний ритуальний танець (choros) — хоровод, учасники якого (зазвичай однієї статі), побравшись за руки, співаючи, ходять по колу; тут — довкола священного джерела й вівтаря; такі танці часто описує Сапфо у своїх піснях: «Засяяла повня — і дівчата / довкруг вівтаря за руки взялися». Про «мелькання» ніг у танці — в Гомера («Одіссея», VIII, 263–265). Зевс — Кроній, Кронід, син Кроноса, що представляє друге покоління богів; син Урана (Неба) і Геї (Землі). Атрибутом Зевса (й Афіни) була егіда (aiks, aigos — коза), козяча шкура, щит, обтягнений тією шкурою Зевсової годувальниці — кози Амальтеї.

10

Пермес — потік, що пропливає через Аскру, батьківщину Гесіода; з цим потоком зливається Олмей (нині Kefalari).