Книги Українською Мовою » 💛 Короткий любовний роман » Мій недолугий бос, Ксенія Стрілець 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій недолугий бос, Ксенія Стрілець"

443
0
03.04.24
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій недолугий бос" автора Ксенія Стрілець. Жанр книги: 💛 Короткий любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 33 34 35 ... 77
Перейти на сторінку:

Дивно, чому Коста запросив нас на віллу для підписання контракту, в той час, коли тут відпочиває його родина, та ще й діти. Мені вони звісно ж не заважають, скоріше навпаки прикрашають цей день, та все ж таки ми для них чужі люди. Може це така італійська гостинність?!

– Адель, скоріше заходь, – каже Беатріс та зачиняє за нами двері рожевої кімнати. Ось я і попалась.

Не знаю скільки часу минуло, як я опинилась у полоні ляльок Барбі й пупсів, що п'ють і пісяють, та на порятунок мені приходить мама дівчат. 

– Вони, мабуть, вже втомили вас? – заглядає до нас в східний шатер Шахерезади. – Вибачте, що покинула, вас, але мені треба було владнати деякі справи.

– Зовсім ні, – підводжусь з м’якої подушки, що слугувала мені стільцем. – В моєму дитинстві не було таких гарних ляльок, – кручу в руках Барбі рокерку, в шкірянці та чорними пасмами у волоссі.

– О, так, їм пощастило. До речі, я – Ноелія, – каже посміхаючись. – Через дівчат, ми так і не встигли познайомитись.

– Дуже приємно, я – Аделіна.

– Я знаю, батько розповідав про вас, коли повернувся з України, – загадково посміхається і мій спокій дивним чином випаровується. – І я теж дякую вам, за допомогу з вибором подарунка. Я не така смілива, як дівчата, щоб сказати йому, що подарунки він обирати не вміє, – Ноелія посміхається, а з шатра чується голос однієї з дівчат «Я ж правду сказала. Чому тоді мене посварили?»

– Нічого не можна казати в голос, вони все чують, – каже пошепки, нахиляючись до мене. – Ходімо, покажу Вам будинок і будемо обідати. Майже все готово, – вона ширше відчиняє двері й пропускає мене вперед. – А ви приберіть в кімнаті і теж спускайтесь, – звертається вже до дівчат.

– Ну мааам, – чую вже через зачинені двері.

Ноелія непохитна. Вона сказала це спокійно та начебто ніжно, але в її голосі відчувається стержень, який не викликає бажання сперечатись. Я і сама готова була йти складати іграшки. От і дівчата не сперечались з матір'ю та почали швидко наводити лад в кімнаті, а як інакше пояснити шум за зачиненими дверима.   

1 ... 33 34 35 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій недолугий бос, Ксенія Стрілець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій недолугий бос, Ксенія Стрілець"