Читати книгу - "Відлуння, Оксана Усенко"

— Це ж яка має бути ілюзія, щоб сплутати її з сонцем?

— Солідна, але ж їх не мало знає історія. Наприклад найелементарніша — гало. Вони бувають досить химерні, можуть мати вигляд двох сонць, одного над іншим. А іноді, хоч і дуже рідко, буває такий ефект, що, здається, в небі сяють п'ять сонць — одне посередині і чотири довкола нього.

— Неправда! Не буває такого, ти мене розігруєш, — розсміялася Стелла.

— Та ні, буває. Чесно. Зараз… — Сергій пробігся по екрану телефона, вбив пошуковий запит, відкрив кілька вкладок. — Ось, дивись! —  він розвернув до дівчини екран смартфона на якому було відкрито кілька фотографій. Потім відкрив відео на цю тему.

Стелла з цікавістю роздивлялася зображення, на яких десь у засніжених горах натовп туристів стояв та знімав, хто чим гаразд, яскраве коло світла навколо сонця. З трьох боків того кола дійсно, ніби, сходило ще три сонця.

— Вау…красиво. Ніколи такого не бачила… — прошепотіла дівчина.

— Я теж таке не бачив. Але якось бачив гало з двома. Теж дуже красиво. Навіть якщо знати, що це якась оптична ілюзія, легко приписати такому явищу якусь містику. І впевнений — приписують. Навіть зараз, коли можна наукове пояснення прочитати в інеті. А уяви, що було у давні часи, коли комети визнавалися вісниками кінця світу, а зірки вважали прибитими до неба гвіздками? Думаю, таке видовище легко могло породити легенду про трьох чи п’ятьох богів сонця, — знизав плечима Сергій.

— Мабуть… — протягнула якось розчаровано Стелла.

— От тільки окрім єгиптян є й інші народи, які мали цікавий пантеон богів-сонць і я невпевнений, що прямо всі вони могли спостерігати стільки гало. У тій же Індії є легенда про п'ятьох богів Сонця: Сур'я, Савітар, Мітра, Вішну й Пушан. А Ацтеки та давні китайці з незрозумілою одностайністю описують історії про два сонця. І у глиняних клинописних каталогах зоряного неба, складених жрецями Шумеру 5000 років тому, археологи виявили табличку з двома Сонцями. Така собі величезна помаранчева куля на південному небі. Є припущення, що тим другим сонцем був Юпітер. Якщо згадати ту ж давньогрецьку міфологію, то там був верховний олімпійський бог Зевс, якому підкорялися стихії, громи й блискавки. Давні філософи вважали Зевса "вогнем", "гарячою субстанцією".  А от у римлян Зевс чомусь став Юпітером. А Юпітер, то досить цікава планета, яка іноді поводиться не зовсім, як планета, а радше, як зірка.

— Тобто?

— Ну, по перше мова про його розміри, які подібні до невеликого світила. До того ж Юпітер, як і Сонце, майже цілком складається з водню і гелію, а випромінює тепла взагалі у 2,5 рази більше, ніж отримує від Сонця. Тобто це такий собі непримітний додатковий обігрівач нашої сонячної системи. І радіовипромінювання Юпітера збігається з діаграмою для пульсарів, тобто нейтронних зірок, які мають дуже малий діаметр та шалену щільність речовини. Тож, ймовірно, Юпітер дійсно колись міг бути другим Сонцем нашої системи, а потім згас, пройшовши стадію пульсара. І, можливо, давні люди це спостерігали, а побачене відобразили у своїх легендах. Бо якщо взяти один з найдавніших грецьких міфів про естафету влади на небі від Урана до Кроноса (Сатурна), а потім від Кроноса до Зевса (Юпітера), то там описуються дуже подібні події. А цей же міф ще підозріло схожий на не менш давні міфи шумерів, індусів та кельтів. Є над чим задуматися. Якщо припустити, що таким колись був і Сатурн, бо він у нас теж доволі загадковий газовий гігант, то ось ми й маємо первісну трійцю богів. Вавилонські Ану, Еа, Енліль; єгипетські Осіріс, Ізіда, Гор; індійські Брахма, Вішну, Шива. Та навіть християнська Трійця. Алегорична трійця богів, яка пішла від трьох світил Сонячної системи.

— Нічого собі… Слухай, а звідки ти все це знаєш? — спантеличено спитала Стелла і Сергій виявив, що дивиться вона на нього відверто здивовано.

— Та…е…полюбляю іноді читати…різне, — посміхнувся чоловік, поспіхом пригальмовуючи. — Й теж іноді бачу яскраві сни, що спонукають цікавитися… всяким.

— Прикольно. Я про свої сни вже стараюсь зайвий раз не розказувати, бо якось проговорилася подрузі-медику, так вона мене ледь на МРТ не загнала, заявивши, що яскраві сни в першу чергу свідчать про певні захворювання. А нереально-реалістичні чужі світи у снах, то взагалі ознака шизофренії, чи біполярного розладу, — криво посміхнулася Стелла.

— Жах. Яке щастя, що до цих моїх снів медики ще не докопалися, — хмикнув Сергій, подумки відмітивши, що треба менше балакати. Тим паче, що його яскраві сни про чужі світи точно не були проблемою. Значно гірше було, коли снилася війна.

— Як каже мій дідусь, покажи щось професіоналу і дізнаєшся, чому воно не має функціонувати, — хмикнула Стелла. — Знаєш, а досить несподівані у тебе інтереси, як для «звичайного інженера».

— Хто, як не інженер, має знати, як влаштований цей світ? — розвів руками Сергій, намагаючись звести все до жартів.

— Щоб розібрати його і знову зібрати? — розсміялася дівчина.

— Непоганий план. Головне, в процесі не отримати купу зайвих деталей, — полегшено видихнув чоловік.