Читати книгу - "Коли світ говорить шепотом, Love"

Це почалось несподівано. День був, як звичайно: ми гуляли, сміялись, мама годувала мене яблуками, і я тягнувся до сонячних променів. Але ввечері щось змінилось.

Мене охопив неспокій. У тілі — гаряче, у думках — туман. Я не розумів, що зі мною, тільки знав одне: я потребую її.

Мама підійшла відразу. Поглянула в мої очі — і в її обличчі промайнуло те, що я вже вмів читати. Тривога. Але не паніка. Її руки стали ковдрою. Її голос — мелодією захисту.

— Маленький, я тут, — прошепотіла вона, коли мої щічки почервоніли, а тіло зробилось важким.

Вона поклала мене до себе на груди. І я відчув, як її серце б’ється швидше. Вона не говорила багато. Просто тримала. І цього було досить.

Тієї ночі вона не відходила. Навіть коли я трохи задрімав, її рука все ще була на моїй спині. Тепла, вірна. У темряві я чув, як вона шепоче щось. Не молитву. Ні. Радше — обіцянку. Тиху клятву: Я завжди буду поряд.

Ми пережили цю ніч разом. Без феєрверків. Без героїчних жестів. Просто в тиші, де любов виявляється в кожному подиху.

І це була наша перша спільна перемога.

---