Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен 📚 - Українською

Читати книгу - "Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Все одно ти будеш мій" автора Джейн Лоурен. Жанр книги: 💛 Любовні романи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 128
Перейти на сторінку:

- Наскільки я зрозуміла, щоби ти цікавився мною більше потрібно продовжувати ігнорувати тебе? Ну, добре...

- Ні, точно ні. Те, як ти просиш поцілувати тебе - заводить мене більше.

На моєму обличчі зразу з'явилася усмішка, як у чеширського кота. Я міцно обійняла Дейва, а він мене. Я нарешті вперше за ці декілька днів відчула себе щасливою. Мені ще ні з ким не було так добре, як з ним.

Раптом до мене у кімнату знову постукали. Я зразу підскочила з ліжка, і пішла відчиняти, а Дейв тим часом став біля вікна. Я відчинила і за дверима побачила маму.

- Ані, ти будеш вечеряти? Тато приїхав, попросив, щоби ти спустилася, - спокійно сказала вона, і побачила Дейва у мене за спиною, - О, Дейве, ти теж тут? Спускайся зараз на вечерю.

- Обов'язково, місис Айлен, ми вже спускаємося.

Після цього мама вийшла. Дейв підійшов до мене і взяв за руку. Я розтанула від цього жесту.

- Ну що? Пішли? - підморгнувши, сказав він.

Я кивнула і хлопець потягнув мене вниз. На сходах ми роз'єднали наші руки, і на кухню я зайшла першою, щоби ніхто нічого не помітив.

Там сидів мій тато і містер Роберт. Вони почали мене розпитувати, як я себе почуваю, що буде з Райаном, як там Лія. Я повільно розказувала про це все, і деколи кидала поглядом на Дейва, а він на мене.

Ох, повірити не можу у те, що я йому подобаюсь. Я б дуже хотіла сказати йому те саме, але щось всередині не давало мені це зробити. Можливо це й на краще... Я поспостерігаю за ним деякий час, щоби запевнитись у тому, що його наміри серйозні.

Ми разом з Дейвом встали зі столу, бо я відчула втому від сьогоднішнього дня і хотіла просто виспатись. Ми підійшли до моєї кімнати, і тоді Дейв, усміхнувшись, сказав мені:

- Тобі пора спати.

- Так, я дуже втомилася за сьогодні... - позіхнувши, відповіла я.

- Ну тоді, на добраніч?

- На добраніч.

Я повернулася, збиралася зайти в кімнату, але не змогла піти не зробивши дещо... Розвернувшись до нього обличчям, я стала на носочки й потягнулася губами до його щоки, залишаючи на ній легенький слід від помади.

Він на це скромно усміхнувся і пішов до своєї кімнати. Я ще довго дивилася йому у слід, поки Дейв не заховався за дверима, і аж потім зайшла у кімнату. Я прийняла душ, висушила волосся і лягла у ліжко, накриваючись ковдрою.

Чи будемо ми після такого з Дейвом разом, чи у нас нічого не вийде, і це лише тимчасова симпатія? Без поняття - час покаже. Але мені хотілося ризикнути.

1 ... 34 35 36 ... 128
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Все одно ти будеш мій, Джейн Лоурен"