Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Збій системи, Інна Земець 📚 - Українською

Читати книгу - "Збій системи, Інна Земець"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Збій системи" автора Інна Земець. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 34 35 36 ... 71
Перейти на сторінку:
Глава 11

        Джип швидко летів трасою. Давид впевнено кермував, а я телефоном давав останні настанови, щодо змін в проекті. Міг би і сам особисто проконтролювати, та знав, що вже і без мене впораються. А ще поспішав до себе повернутись – мав одну цікаву справу. Важливу справу. Чим більше дізнаюсь про Анну, тим менше її розумію. Зрозумів лише одне – вона має поки залишитись поруч. І справа не лише в її інтригуючій особистості, хоча систематизувати всі факти та її поведінку в зрозумілу схему мені досі не вдалось. Чітко розумів, що ніяке пійло не змусило б мене забажати чогось від Регіни – це перегорнута помилкова сторінка моєї біографії.  Звісно, я шкодував, що не можу згадати нічого, про останню годину тієї вечірки, але й це не було головною причиною моєї цікавості. Було ще щось, певний фактор, який я досі досліджував. І я маю долучити до цього процесу Аню. Вона приваблює мене і дивним поєднанням педантизму та непередбачуваності і своєю тендітною силою. Я не вперше з подивом фіксую, що не можу припинити дивитись в її димчасті очі. І  зараз точно знаю - я хочу від неї все більше. Як і вона - в цьому я теж не помиляюсь. Анна не хижачка, якою помилково її вважав спочатку, але хто вона – мушу з’ясувати. І я дам їй сьогодні привід залишитись поруч. Ми запаркувались, я відпустив Давида до понеділка і піднявся до себе. В квартирі було порожньо і я мимоволі відчув занепокоєння, яке зникло, лиш коли побачив, що речі Ані досі в її кімнаті. Це ненадовго, пообіцяв собі я і пішов в душ. Ближче до одинадцятої я вже втретє споглядав на годинник, прислухаючись до звуків – поки було тихо. За пів години до опівночі голосно прочинились двері і я полишив кабінет. Аня дивно вигиналась скидаючи на ходу взуття і хиткою ходою прямувала до сходів. Я планував зовсім інший вечір, та схоже план доведеться відкоригувати. Коли вона привітала мене здивованим та сильно нетверезим голосом, стало ясно – все завтра. Чи післязавтра. Тілом прокотилось розчарування, а я підійшов до неї і підхопив під лікоть.

      - Ти сьогодні не нудьгувала, - усміхнувся, коли побачив як вона з усіх сил натягує на себе маску «я твереза» - їй це не вдавалось.

   - Так, зустрічалась з подругою. У неї вели-и-икий прогрес у особистому житті.

Вона руками допомогла собі окреслити розмір успіхів подруги і перечепилась вдруге. Я просто підхопив її на руки, закинув на плече і поніс вгору сходами – нещасних випадків за планом теж не було. Зазвичай, мав би отримати від неї прочухана у вигляді рішучої одповіді, та сьогодні за моєю спиною дзвенів сміх. Я обережно вклав на ліжко втомлену пані та став поруч неї.

      - Допомогти чи сама?

      - Ти вже стільки всього зробив! – вона широко розкинула руки, мабуть цей жест виражав розмір моєї допомоги, який вона зараз очевидно сильно переоцінювала.

Я вийшов, але двері не зачиняв. Судячи із звуків, Аня намагалась перевдягнутись. Я зачекав у себе  кілька хвилин і знову зазирнув до неї. Що ж, вона хоча б спробувала. Піжамну сорочку так-сяк напнула, решта одягу на ній, спить. Я обережно її поворушив – міцно спить. Чорт, просто вкласти зручніше? Чи допомогти? Впевнений, завтра вона мені цього не подарує. Якщо дізнається. Але спати в джинсах теж не варіант, подумав я і рішучо взявся до справи. З джинсами впоратись було важко, але я їх здолав, проблеми спіткали далі - звик жінок роздягати, а не одягати. Я спітнів з ніг до маківки, чесно намагаючись не дивитись нікуди крім клятих гудзиків нічної сорочки, які вперто не хотіли застібатись. Один, другий, третій. Ні, знову другий… Чорт, і перший не туди.

       - І чого б тобі не спати в футболці, як всім нормальним людям? – пальці трохи дріботіли і це аж ніяк не полегшувало справу.

Піжамні штані були невідомо де і я вирішив, що кофтина з спідньою білизною цілком нормальний варіант для сну. Я відкинув ковдру і перекотив її на середину ліжка. Аня щось тихо пробурмотіла і затихла. Все що лишалось – зібрати її розкидані речі та принести їй мінералку з холодильника. І знову прийянти душ.

      Вночі спав погано, та прокинувся як завжди рано – цієї звички вже не позбутись. Годину на біговій доріжці, ще пів години інші вправи і басейн. Дорогою додому зазирнув до кав’ярні і купив все для сніданку. Аня ще спала і я влаштувався на дивані з телефоном в руках – сьогодні ніяких справ. Поки вона прокинулась я і сам встиг задрімати, але не глибоко – почув як вона іде сходами.

      - Доброго ранку.

      - Ранку… - просипіла вона. – Ти повернувся раніше.

      - Так, - підтвердив очевидний факт я. – Як самопочуття?

      - Гадаю, і так помітно.

Так, якщо бути відвертим. Її порцелянова шкіра набула сірого підтону, а димчасті очі порожевіли, що вкупі мало б виглядати не привабливо, але я так не вважав.

      - Сніданок тебе чекає.

Замість відповіді вона скривилась і замотала головою.

       - Не сперечайся – твій улюблений десерт купив, пішли.

Я рушив до кавоварки, а вона за мною.

       - Знала ж, що сьогодні день переїзду, а таки вчора перебрала, - позіхаючи промовила Аня.

       - Якого переїзду?

       - До себе – зняла квартиру.

       - А навіщо такий поспіх?

    - Не поспіх, все як обіцяла – до кінця тижня поживу і з’їду, дякую тобі велике ще раз за прихситок.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 34 35 36 ... 71
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збій системи, Інна Земець», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Збій системи, Інна Земець"