Читати книгу - "Наслідування Христа"

Дай мені, щоб я в міру вживав тих засобів і не давав обплутати себе непомірному бажанню.

Годі все те відкинути від себе, бо треба живити свою природу; а в той же час святий закон забороняє бажати те, що приносить розкіш, бо інакше тіло збунтувалося б проти духа.

Тому благаю, нехай Твоя рука веде мене і навчає, щоб я не перебрав міри.

Господь. Сину, треба, щоб ти все, що твоє, дав за все, що Моє, і не мав нічого свого власного. Знай, що твоя любов до себе більше шкодить, ніж будь-що на світі.

Ти прив'язуєшся більше чи менше до якоїсь речі відповідно до того, яку маєш у ній потребу. Коли твоя любов буде чиста, щира і владнана як слід, ніщо не полонить тебе.

Не пожадай того, чого тобі не вільно мати; не тримай в себе того, що може стати перепоною і занапастити твою свободу серця.

Дивно, чому ти всім серцем не покладаєшся на Мене, разом з усім тим, чого бажаєш, або що хочеш мати!

Чому дозволяєш марному смуткові в'ялити себе? Навіщо страждаєш через непотрібну журбу.

Тримайся непохитно того, в чому Моє вподобання, і не зазнаєш ніякої шкоди.

Якщо пильнуєш цього або того і хочеш бути тут або там, щоб щось добути, або щоб вволити свою волю, — ніколи не матимеш спокою і не позбудешся тривоги, бо в кожній справі виявиться якийсь недолік і всюди знайдеться противник.

Тому все те, що ми собі придбаємо або ж накопичимо, не стане нам у пригоді, а придасться радше те, чим ми погордили і з корінням вирвали з серця.

Це стосується не тільки грошей і багатства, але й погоні за почестями і бажання марної похвали. Все те минається разом зі світом.

Певне становище не гарантує безпеки, коли немає духа ревности.

І недовго триватиме такий спокій, якого шукається тільки поверхово, коли він не має правдивої основи у глибині серця, — то значить, коли не покладатимешся на Мене. Можеш змінитися, але виправити себе не зможеш.

Бо як тільки трапиться нагода, і ти з неї скористаєшся, то знайдеш те, від чого втікав, а можливо, й ще щось більше.

Слуга. Укріпи мене, Боже, благодаттю Святого Духа.

Дай мені силу скріпитися душею і звільнити своє серце від усякої непотрібної турботи і тривоги; нехай мене не займають різні бажання якої-небудь дрібниці чи дорогоцінної речі, але нехай я дивлюся на все, як на суєтне, й усвідомлю те, що разом з ними і я минуся.

Бо нема нічого тривкого під сонцем, де все марнота і морока духа (Муд. 1,14).

О, який мудрий той, хто так міркує!

Дай мені, Господи, небесну мудрість, щоб я вчився над усе Тебе шукати і находити, над усе Тебе розуміти і любити, а все інше пізнавати так, як воно є, за порядком Твоєї мудрости.

Дай мені второпно обминати облесну людину і терпеливо зносити противника.

Бо велика мудрість захована в тому, щоб не давати хитати собою кожному подмухові слів і не наставляти вуха на підступну підлесливість зводителя; бо якщо вийдеться на таку дорогу, то вже йдеться далі безпечно.

Господь. Сину, не смутись тим, коли хто не добре про тебе думає або скаже таке, чого тобі не мило слухати.

Ти повинен ще гірше про себе думати і нікого не вважати гіршим, ніж ти сам.

Якщо живеш духовно, не будеш так зважати на скоролетючі слова.

Неабияка це мудрість: у прикру хвилю змовчати і серцем звернутися до Мене й не турбуватися людським осудом.

Хай твій спокій не основується на людських язиках: бо чи вони добре, чи зле тебе зрозуміли, то це ще не означає, що ти став іншою людиною.

Де є правдивий мир і правдива слава?

Чи ж не у Мене?

А хто не дбає про те, щоб сподобатися людям, і не боїться викликати в них антипатії, той зазнає великого спокою.

Із невладнаної любови і пустого страху постає весь неспокій серця і розсіяння думок.

Слуга. Нехай ім'я Твоє, Господи, буде благословенне во віки (Тов. 3,11) за те, що зволив єси, щоб оця спокуса і журба найшла на мене.

І Я не можу утекти від неї, але мушу прибігти до Тебе, щоб Ти допоміг мені та все обернув на добре.

Господи, ось тепер я в журбі і на серці неспокій, бо теперішнє терпіння тяжко мучить мене.

І що ж тепер, милий Отче, я маю казати? Прийшла до мене скрута. Спаси мене від тієї години (Йо. 12,27).

Потрапив я в таку скруту, щоб Ти прославився, коли я низько впокорюся, і Ти визволиш мене.

Зволь, Господи, врятувати мене (Пс. 39, 14), бо що я бідний можу зробити і куди піти без Тебе?

Ще раз прошу, Господи, у Тебе терпеливости, допоможи мені,