Книги Українською Мовою » 💛 Детектив/Трилер » Поцілунок одного разу, Ольга Манілова 📚 - Українською

Читати книгу - "Поцілунок одного разу, Ольга Манілова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Поцілунок одного разу" автора Ольга Манілова. Жанр книги: 💛 Детектив/Трилер. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36 37 ... 109
Перейти на сторінку:
Розділ 19 КАРЕЛІН

Йому спочатку зовсім не подобається чим сутичка в Долинську поступово обертається, але надто начхати. Втрясеться якось.

Лешей одразу винюхує, як переполошилися столичні та ковалеві після влаштованого Брусом набігу у прикордонному місті.

Давненько такого не було, толерантні часи.

Ніхто нікого навіть не вирізав тієї Довгої Вночі Пістолетів з Глушниками.

Молодиків, які напали на Тимура та вдарили Кіру, Брус власноруч відправив до лікарні. Але внаслідок конфлікту і ультиматуму від угруповання Кареліна глава долинських застрелився.

Тригерить це кілька годин. Тільки й уявляє: пістолет, куля, голова. Пістолет, куля, голова. Знову.

Сан Сергійович, що колись ще пацаном працював на Солдата, вирушає до Кулака сповіщати про те, що привід для сутички був, привід серйозний, і що ніяких переділів немає. Що не зазіхає Брус на нові території.

Невдоволений вирушає, але се ляві, трясця.

— Пиздець, — каже Лешей. — Як ці воші, одразу засвербіли всі. Нічим добрим це не закінчиться. Потрібно думати, Рома.

Так само він говорив, коли Сан Сергійович пропонував взагалі нічого не робити з долинськими. На те Лешей і є замом. Майстер джедай "Найгірший Сценарій Ще Попереду".

Ще доводиться думати, куди подіти більшу частину прикордонних пацанів, тепер безхазяйних, але вирішувати пертурбації вже не Романові.

Він дає право заступнику і Сан Сергійовичу поділити молодиків за домовленістю з Кулаком та кузнецовськими.

— З кузнецовськими поцами розмовляти нехай хтось молодший вирушає, — бурчить Сан Сергійович, потираючи м'ясистий ніс. — Я тут вам не Труффальдіно, чорт забирай, з Бергамо.

На диво, Кіра непогано переносить приставлену охорону. Причина, швидше за все, криється внаслідок сутички у Долинську, які не перетворилися на різанину.

Про суїцид головного ніхто зі ЗМІ не пише, а Карелін вирішує не посвячувати її у подробиці. Малодушно, але ефективно.

Якщо спитає прямо, брехати не буде.

Але вона мало що питає прямо. Придивляється до нього після одкровень у Римі, і він вдячний за не наполегливість. Хоча останнє і навряд чи продиктоване турботою про нього.

— А чому вони були безхазяйними? — якось питає Кіра. Думками ж ширяє далеко за межами розмови.

— Залишилось так після довгої історії переділу, після смерті Солдата. Столичний Кулаков так вирішив тоді.

Кіра стає більш обережною і закритою у спілкуванні з ним, і, сука, як же це бісить. Якщо почати тиснути, гірше буде. А крім тиску Роман інших засобів не знає.

Іноді він дивиться на неї, і кам’яне серце пускається в первісний танець. Аритмія зашкалює до самих мізків. Могла б плутати думки, але їх немає в таку мить, вони просто тупо зникають.

Щоразу ледве не зносить дах. Кіра така близька і раптом стає такою далекою. Недоступною. Тільки неприборканим сексом надламуються перепони, і йому залишається лише накидатися на неї при кожній нагоді.

У безпечній квартирі з'являється багато його речей, і тепер помічниця спрямовує туди хімчистку. Роман купує Кірі ноутбук: є у нього кілька думок про її потенційне працевлаштування в майбутньому, але поки що нічого істотного.

Вони бронюють котедж на вихідні в одному славетному італійському містечку Тоскани, Кастільйон дель Боско, але доводиться броню перенести.

Карелін не хоче відлітати, доки остаточно не спаде напруження на кордоні трьох областей після інциденту з долинськими.

Коли Тимур одужує, Кіра вмовляє Рому повернути того в її оточення. Що зовсім не вписується в те, як побудований порядок в охороні, але Карелін йде в неї  на поводі, тому що, звичайно ж, він у Кіри йде на поводі, коли вона так просить.

Кирило та Лешей знаходять поповнення непоганою ідеєю, останній навіть вважає, що це на краще.

Невисловленими коментарями його позиція ясна: Роман думає, Тимуру легше буде впоратися з дівчиною через особистий контакт.

Лешей недолюблює Кіру, що Романа зовсім не дивує. Вона створює багато проблем на порожньому місці, і тільки її присутність надломила систему.

У їхньому ремеслі будь-які сюрпризи подібні до запаленого сірника на заправці.

Через два тижні інцидент із долинськими все ще ширяє хмарою над усім кримінальним світом. Кулак не дуже довіряє Кареліну, хоч і приймає позицію Сан Сергійовича, який у нього в респектах ходить.

А кузнецовські напружені через те, що в них нещодавно закінчилися внутрішні перестановки.

За кожним кордоном області засіло дуже багато параноїдальних его.

Вважаючи, що великої загрози немає, оскільки Василь сам з кузнецовськими не дуже ладнає, і об'єднання проти Кареліна не станеться, Карелін з Кірою вилітають до Італії. У літаку він бере її повільно і дбайливо у вузькій вбиральні, притуляючи до стіни обличчям.

Вона до дурного боїться, що їхні витівки поставлять політ під загрозу, або що їх спіймають. Судячи з розширених очей, коли дівчина це озвучує, останнього варіанта боїться набагато більше.

Розважає це Кареліна неймовірно.

Перший сценарій неможливий, тому що навіть цей літак, де шістнадцять крісел, два відсіки, все одно махина, тобто і з одним двигуном протягне.

А другий варіант кумедний, враховуючи, що йому начхати, хто там що подумає.

Персонал чартерних літаків бачив сцени в сто разів гірше.

Та вони з нею практично безневинні підлітки зі своїми контрольованими зітханнями та ніжним ритмом.

Він довго треться носом у вигин її плеча після поспішної розрядки. Солодка та солона одночасно. Вона м'яка, і чоловік ще не виходить з неї, і криє його тотально чомусь у такий момент. Прикушує ніжну шкіру на задній стороні шиї. Навіть не повертається збудження, а жили так і рвуться, так і тягнуться взяти її знову.

Але Кіра витирає сперму, що витікає з неї, а Карелін безцеремонно дивиться. І зітхає, коли вона поспішає назад у салон.

За півгодини до посадки в приватному аеропорту біля Сієни вони сперечаються про якісь дурниці, і Карелін каже:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 35 36 37 ... 109
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок одного разу, Ольга Манілова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Поцілунок одного разу, Ольга Манілова"