Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » На уламках щастя, Дана Лонг 📚 - Українською

Читати книгу - "На уламках щастя, Дана Лонг"

455
0
19.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "На уламках щастя" автора Дана Лонг. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 35 36 37 ... 85
Перейти на сторінку:

Знайшовши в залі свого друга, я попереджаю його, що їду, на що Єгор трохи розчаровано знизує плечима, але не наполягає, щоб я залишився.

Я мрію тільки про одне. Дістатися якнайшвидше до своєї квартири і випустити пару.

І ось, нарешті, я вдома, наспіх переодягнувшись, боксую грушу, намагаючись хоч трохи заспокоїтися, але це не особливо допомагає.

Я стільки всього хотів їй сказати, стільки всього запитати, коли побачив сьогодні на банкеті. Запитати про те, чому вона не розповіла, що заміжня, перед тим як стрибнути до мене в ліжко. Навіщо взагалі їй було все це потрібно.

Здається, я назвав її повією, що скаче з одного мужика на іншого. Може й грубо, але зате чиста правда. А на правду не ображаються, якою б гіркою вона не була.

Усе точнісінько як у випадку з Ілоною. Ситуація ідентична, тільки в її випадку рогатим чоловіком виявився я. Але за словами моєї колишньої дружини, вона зробила це від відчаю. А Віра усвідомлено так вчинила. Спала зі мною, будучи дружиною іншого, а коли награлася, то вирішила повернутися до чоловіка. Ось що за жінки пішли.

«Що в неї в голові? Хотів би я знати. Але, на жаль...»

Відтоді, як ми розлучилися, я часто згадую її. Віра занадто сильно зачепила мене. Зі мною такого раніше не було. Думати про неї весь час і не мати змоги доторкнутися, ті ще тортури. Скільки разів я картав себе за те, що не взяв її номер телефону, що ось так відпустив зі свого життя. А виходить, що вона до чоловіка поспішала. Терміново в місто зібралася, поспішала сильно, а я сам відвіз її до нього. От дурень!

Раптово дзвонить мій телефон.

– Слухаю тебе, Єгоре.

– Ти чому так швидко поїхав? Щось сталося?

– Нічого серйозного, несподівано зателефонували з офісу, щоб я терміново під'їхав, – брешу, бо не хочу посвячувати друга у свої особисті проблеми й озвучувати справжню причину мого від'їзду.

Не те, щоб я йому не довіряв, просто неприємно згадувати все це.

– Ти сам собі начальник, вони що, не могли без тебе вирішити проблеми?

– Не змогли, як бачиш. Та гаразд, не парся. Іншим разом обов'язково ще сходимо на твою вечірку.

– Іншого разу може й не бути. Мені тут добрі люди шепнули на вухо, що мій партнер Богдан Майєр має великі проблеми зі здоров'ям, нещодавно навіть у лікарні лежав і дуже скоро може відійти від справ, а наступницею хоче зробити свою племінницю Віру. Уявляєш! Їй дістанеться все, абсолютно все! А це ду-у-уже великі гроші. Ти навіть не уявляєш, скільки там нулів.

Я гнівно стискаю кулаки. Значить, Віра отримає спадок і продовжить жити в задоволення разом зі своїм чоловічком. Ну, і хрін із ними. Час викреслити з пам'яті цю відьму. Залізла мені під шкіру і не відпускає.

– Агов, ти що там завис? Я з ким розмовляю?

– Для чого ти мені все це розповідаєш? – хочеться скоріше закінчити цю розмову і не згадувати більше про Віру. Ніколи!

– Для того, що треба було тобі пофліртувати з Віркою. Чоловіка лузера вбік відсунути і спокусити дівчину. І жив би тоді приспівуючи до кінця своїх днів.

– Ти зовсім здурів? Я ніколи не брав чужого! І гроші її мені не потрібні. Я достатньо заробляю, щоб не потребувати ні в чому.

– Та годі, жартую. Не злись.

– Не злюся, а ти не неси херні! Гаразд, мені потрібно йти, давай я зателефоную тобі днями.

– Окей. Не зникай, друже.

Я скидаю виклик і знову дивлюся на вхідне повідомлення від Ілони. Що ще їй від мене потрібно. Цікавість бере гору і я відкриваю повідомлення.

«Андрій дай мені шанс, благаю. Я не можу без тебе! Я кохаю тебе! Не карай мене більше, ніж я сама себе вже покарала. Я чекатиму на тебе завжди і сподіваюся, одного разу ти зміниш свій гнів на милість».

Я видаляю повідомлення, не збираюся відповідати. Номер її вирішую поки що не додавати до чорного списку, бо потрібно ще вирішити питання з документами на розлучення. Це питання закрите і змінювати своє рішення я не маю наміру.

1 ... 35 36 37 ... 85
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На уламках щастя, Дана Лонг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "На уламках щастя, Дана Лонг"