Книги Українською Мовою » 💙 Сучасна проза » Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа 📚 - Українською

Читати книгу - "Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "дзвінок який змінив моє життя" автора ліліанаа. Жанр книги: 💙 Сучасна проза. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 36 37 38 ... 46
Перейти на сторінку:
Розділ 35 (Денис)

трохи більше місяця я займався питаннями кав'ярні, але майже все закінчили, але Ніколь говорить, що тут чогось не вистачає. а взагалі вона в останні 2-3 тижні вередлива якась, то плаче то сміється, ображається без причин. їй навіть тости не такі, я не знаю, що робити. 

вона підходить до мене

 - Денисе, я зрозуміла, що треба докупити - стояла посміхалася

 - і що ж? 

 - треба полиці для книг, купимо деякі книги і поставимо там в куточку і будь хто зможе прийти до нас купити каву та почитати книгу, як тобі??

 - звучить цікаво, тоді обирай полиці та книги і замовляй - я її поцілував та продовжив розставляти столики як вона сказала 

 - ТИЖДЕНЬ ПО ТОМУ  - 

ми закінчили з кав'ярнею, вже завтра відкриття. Ніколь ходить нервує, раптом ніхто не прийде, щоб я не казав, вона наче не чує. 

вранці вона прокинулася перша, бігала по квартирі туди сюди. я піднявся з ліжка і глянув як вона залетіла в кімнату

 - доброго ранку, царапка - вона сіла біля мене

 - доброго ранку, сніданок на столі вже

 - тоді ходімо - я встав, а вона сидить на місці

 - ти чому сидиш?

 - а я вже тости поїла, поки тобі готувала. я просто дуже їсти хотіла - вона посміхнулася

 - добре, я швидко поїм і будемо збиратися - я пішов на кухню, вона щось в кімнаті там робила, напевно збиралася. 

коли я зайшов у кімнату, Ніколь сиділа на ліжку і говорила по телефону з подругою, я одягнувся і показав їй, що час їхати. вона вимкнулася, ми вийшли з квартири та поїхали до нашої кав'ярні. плюсом було, що це не далеко від нас, через 15 хвилин ми були на місці, вона відкрила кав'ярню, я посміхнувся

 - вітаю нас з першим робочим днем - в середині справді було дуже гарно, все в світлих відтінках, куточок з книгами теж є, як і просила Ніколь. багато живих квітів, різні картини на стінах, неонові вивіски.

годину ми точно сиділи спокійно, ну точніше я, а не Ніколь. а коли до нас завітало дві подруги то вона швидко прийняла замовлення і приготувала дівчатам каву. я підійшов до Ніколь і взяв 2 тістечка які є в продажі до кави, запакував і віддав дівчатам

 - це вам, як двом першим клієнтам - вони посміхнулися

 - дякуємо, бажаємо успіхів і гарного дня

 - гарного дня - вони забрали замовлення і пішли, я глянув на Ніколь

 - а ти боялася, що нікого не буде. відразу двоє прийшло - я поцілував її в чоло. через деякий час до нас ще прийшло декілька дівчат і хлопців. вже з обіду ми були в обороті, я допомагав Ніколь, бо вона не встигала приймати і робити замовлення. 

під вечер до нас зайшов худорлявий, не високого зросту хлопець, він підійшов до барної стійки. Ніколь коли побачила його наче завмерла, вона його знає, але хто ж це їй?

 - привіт Ніколь - першим почав розмову хлопець 

 - привіт, що бажаєш?

 - еспресо і поговорити - тут стало цікавіше про, що він хоче говорити з моєю дівчиною

 - еспресо буде, розмови ні. нам немає про, що говорити - вона почала робити каву

 - крихітко, я скучив за тобою. повертайся до мене - він лукаво посміхнувся, я підійшов до стійки і глянув на цього хлопця

 - знаєш, я коли поруч з Ніколь всеодно за нею сумую, уявляю як тобі зараз - я саркастично посміхнувся 

 - ти ще хто такий?

 - я Денис, хлопець тої, за ким ти скучив - я взяв еспресо з рук Ніколь і віддав хлопцю

 - твоя кава, вважай подарунком від мене, а тепер вали і не підходить і на крок до Ніколь - він навіть не забрав каву і мовчки вийшов, я глянув на Ніколь вона трималася за низ живота і кусала губу

 - царапка, що сталося? - я підійшов до неї

 - Денисе, боляче..дуже - ледве промовила вона, я зрозумів, що з такими болями треба в лікарню, я взяв її на руки і відніс в машину, коли закрив двері машини то побачив на руці кров, я нічого не зрозумів, закрив кав'ярню і повернувся в машину

 - Ніколь, в тебе кровотеча, у мене на руці кров - вона й сама не розуміла, що з нею. ми швидко поїхали в лікарню.

коли я зупинився біля лікарні, взяв її на руки і поніс в середину, медсестри відразу прибігли з каталкою і забрали її, мене провели туди, де можу почекати 

годину десь до мене ніхто не виходив, але ось щойно вийшов лікар і підійшов до мене

 - хто ви Ніколь Руденко?

 - хлопець, а що з нею? 

 

ЯКІ ВАШІ ВАРІАНТИ, ЩО ТРАПИЛОСЯ З НІКОЛЬ? І ХТО ТАКИЙ ТОЙ ХЛОПЕЦЬ, ЩО ПРИХОДИВ У КАВ'ЯРНЮ І ЧИ ОБІЙДЕТЬСЯ ВСЕ ТАК ПРОСТО З НИМ? ВСІ ВАШІ ДОГАДКИ З РАДІСТЮ ПРОЧИТАЮ У КОМЕНТАРЯХ 🫶🏻

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 36 37 38 ... 46
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дзвінок який змінив моє життя, Ліліанаа"