Читати книгу - "Оманливий рай, Світлана Литвиненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Мені приємно звісно дізнатися, що ти не кинув би мене,- усміхнулася Єва,- але ти мабуть забігає наперед Дене.
-Ніколи і не при яких обставинах я не збираюся тебе кидати,- Денис нарешті теж почав вечеряти,- є ще дещо. Накльовується укладання угоди на острові у Тихому океані куди мене та Антона запросили. І тому я тобі пропоную взяти відпуску на десять днів та поїхати зі мною. Антон звісно Лесі теж це запропонує, щойно я погоджуся на цю пропозицію.
-Я ніколи раніше не була у таких місцях, тобто на островах в океані.
-Та я і сам не був. То як?- Денис витер губи салфеткою закінчивши вечеряти.
-Ну, звісно, що я з превеликим задоволенням,- Єві і справді такі плани подобалися,- і Леся без сумніву ще й як погодиться. Тільки я не розумію, чому вас аж туди запросили.
-Наш майбутній американський клієнт, захотів пов’язати відпочинок з роботою. Та для мене головне не упустити такої можливості, бо це прибуткова справа. Я впевнений, що це буде незабутня поїздка,- Денис взяв Єву за руку,- я тебе кохаю.
-І я тебе кохаю. І дякую тобі за вечерю і за те, що такий…
-Який?
-Хорошенький…, чудовий…, гарненький…, самий- самий кращий…
-Скільки компліментів, що я прямо тану від задоволення,- Денис потягнувся до неї та поцілував, а потім сказав,- ти теж у мене найгарніша, найкраща, найсмачніша і… я тебе хочу ніжно і пристрасно.
-То чого ми чекаємо,- Єва підвелася із-за столу, а він слідом за нею,-Ден поруч з тобою я така щаслива.
-А я поруч з тобою…
На другий день Денис повідомив про своє рішення Антону.
-Друже ти не пошкодуєш, зараз я зателефоную Лесі і скажу, що рішення прийнято остаточно. Та я переконаний, що Єва вже мабуть її порадувала,- Антон виглядав задоволено,- але я все рівно їй зателефоную, щоб послухати її приємний голосочок.
-Добре, а зараз мені треба поїхати в одне місце,- Денис підвівся із- за свого робочого столу,- ти тут мене заміни пару годин.
-Без проблем.
Вже їдячи містом на своєму автомобілі Денису зателефонувала Марія Данилівна, щоб поцікавитися чи вдалося її сину з’ясувати чи вагітна Єва насправді чи ні. Коли дізналася правду, то так зраділа, що Денис навіть образився на свою матір.
-Якщо вона зараз не вагітна, то у майбутньому у нас будуть діти,- сказав Денис,- бо я хочу одружитися на Єві.
-Синку, я все-таки прошу тебе звернути увагу на Яну,- Марія Данилівна повернулася до своїх переконань.
-Мамо, будь ласка не починай знову. Взагалі забуть про це,- Денис зупинився на світлофорі,- до речі, я і Яна зрозуміли один одного і вирішили залишитися друзями. Отож, сприймай це як належне. Ти б краще мені б розповіла про те як просувається справа по твоїй організації виставки.
-Організація до виставки просувається вдало і вже в кінці травня вона буде радувати багатьох відвідувачів. А ще Семен Васильович, запропонував відновити ботанічний сад, який він викупив. Ну, привести його у порядок і там і виставку квітів провести.
-А хто такий Семен Васильович? Бо щось я не пригадую такого,- загорілося зелене світло і Денис плавно рушив далі звернувши на перехресті, а потім зупинився біля бажаного магазину.
-Це людина з великої літери, він академік, доктор біологічних наук, ботанік, а віднині бізнесмен. Який придбав занепалий ботанічний сад. Хоче його відродити, хоче, щоб відвідувачі знову потягнулися до цього саду. І він запропонував мені це зроби разом. Це наскільки вихований і приємний чоловік,- Марія Данилівна із захопленням розповідала про нього,- синку ти обов’язково повинен з ним познайомитися.
-Я не проти і я дуже радий, що ти... закохалася.
-Нічого я не закохалася,- почала заперечувати Марія Данилівна,- просто у нас спільні інтереси і ми хочемо стати партнерами. Семен подбає про дерева та кущі, а я про квіти. Разом ми створимо таку красу. Але ми відхилилися від теми. Синку, а може ти ж все-таки сходиш на побачення з Яною, хоч один разок. Перед Василиною ж незручно. Ми ж з нею так мріяли…
-Якщо Василина твоя справжня подруга то вона нею і залишиться надалі. А мрії змінюються. І твої плани щодо відродження ботанічного плану мені більше подобаються і я тебе залюбки підтримаю. А зараз мамо, у мене справи. Цілую тебе.
Денис виліз із салону автомобіля. Підняв голову і подивився на вивіску ювелірного магазину всміхаючись про себе. Зараз він зайде досередини та вибере каблучку для Єви. У нього були неймовірні плани. Він планував на березі Тихого океану, запропонувати Єві свою руку та серце…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Оманливий рай, Світлана Литвиненко», після закриття браузера.