Читати книгу - "Наслідування Христа"

Так треба піднятися поверх усіх створінь, себе цілком відректися і в такому стані свободи духа бачити, як Ти, Творець усього, не маєш ніякої схожости зі створіннями.

А поки хто не звільниться від усякого прив'язання до створінь, доти він не може пильнувати свобідно Божих речей.

Тому-то так мало видно людей богомислених, бо мало хто вміє цілковито відсторонитися від проминаючих сотворінь.

Треба великої ласки для того, щоб вона підняла душу вгору і знесла її високо, поверх її самої.

І коли чоловік не піднесеться духом вгору, не освободиться від усіх створінь і не з'єднається з Богом увесь, — все те, що він знає, а навіть і те, що має, не має великої ваги.

Довгий час той чоловік, який вважає за велику річ щось інше, а не єдине незмірне і вічне Добро, буде злиденним і до землі прибитим.

Бо все, що не Бог, є ніщо — таким треба його вважати.

Єсть велика різниця між мудрістю просвіченого і богомільного мужа і знанням вченого і пильного богомольця.

Набагато вища та наука, що пливе згори, з Божого джерела, ніж та, яку із трудом добуває людський розум.

Знайдеться чимало таких людей, що бажають богомисленого життя, але вони не намагаються вкластися в ті рамки, які воно вимагає.

Для них це велика перепона, що вони спиняються на видимих знаках і змислових речах, а мало що заховують з правдивого умертвіння.

Не знаю, що це є, який дух веде нас і до чого прямуємо: ми, що, здається, називаємося духовними, а пильнуємо і дуже побиваємося за проминаючими марницями, — а про те, що діється в нашій душі, ми мало думаємо і рідко коли збираємо для цього наші змисли докупи.

Та, на жаль, після такого короткого зібрання думок докупи ми знову розсіваємося і не перебираємо докладно наших діл.

Не зважаємо на те, де гніздяться наші побажання, і не плачемо над тим, яке все те нечисте.

Тому, що всяке тіло збилося зі своєї дороги (Бут. 6, 12), і наступив великий потоп.

Отож, коли наші побажання серця дуже зіпсулися, то відповідно хибні і ті діла, які з нього випливають, засвідчуючи вбогість нашої душі.

З чистого серця виростає овоч праведного життя.

Потім люди цікавляться, скільки хто зробив; але як чесно вони самі це робили, того вже так старанно не розглядають.

Вони вивідують, чи хто відважний, чи багатий, чи хороший, чи спосібний, чи талановитий письменник, чи добрий співак, чи старанний робітник; але який він духом, який терпеливий та лагідний, який побожний та богомільний — про те рідко хто говорить.

Природа оглядає зовнішність людини, а ласка звертається до глибини серця.

Перша раз у раз обманюється; друга ж вповає на Бога і не ошукається.

Господь. Сину! Ти не можеш дійти до повної свободи, якщо цілком не відречешся себе.

У невільницьких кайданах є всі ті самовільні, самолюби, пристрасні, цікаві, непосидющі, що завжди шукають тільки розкоші, а не того, що належить Ісусу Христу, які часто таке придумують і лаштують, що довго не постоїть.

Бо все те, що не походить від Бога, пропаде.

Затям собі оці коротенькі, але чудові вислови: «Лиши все — і знайдеш усе»; «Покинь пожадання — і знайдеш спокій».

Візьми це собі на розум, а коли виконаєш, тоді все зрозумієш.

Слуга. Господи, це не діло одного дня, ані дитяча забавка — у тому короткому вислові міститься вся чернецька праведність.

Господь. Сину, ти не повинен відвертатися ані зразу падати духом, коли почуєш про дорогу праведних; але радше нехай це заохочує тебе до чогось вищого, принаймні, щоб гаряче бажати його.

О, якби-то так сталося, що ти дійшов би до того, щоб не бути самолюбом, а з готовністю виконувати тільки Мою волю і того вітця духовного, якого Я поставив тобі перед очима! Тоді ти мені дуже припав би до вподоби і все твоє життя плило б у радощах і спокою.

Ще багацько маєш полишати: якщо задля Мене того цілком не позбудешся, не осягнеш того, чого бажаєш.

Раджу тобі, купи у Мене щирого золота, щоб ти розбагатів (Од. 3,18), цебто небесну мудрість, яка топче ногами всяку нікчемність.

За ніщо май земну мудрість, всяке людське і власне вподобання.

Я тобі раджу, щоб замість того, що в людських очах цінне і високе, ти набував те, що благеньке.

А дуже благенькою, маловажною і майже забутою здається правдива небесна мудрість, вона не думає про себе багато і не шукає великої слави на землі. Багато людей сповіщає її устами, але в житті їм далеко до неї.

Однак вона — то дорога перлина, яку багато людей не бачить.

Господь. Сину, не вір своєму почуттю; те, яке тепер є, швиденько переміниться на інше.

Поки живеш, хоч би ти й не хотів, підлягаєш перемінам: то веселий, то сумний; то спокійний, то тривожний; то побожний, то розсіяний; то жвавий, то млявий; то поважний, то легкодумний.

Але чоловік мудрий, якого напоумив