Читати книгу - "Вмираюче світло, Джордж Мартін"

Коли Джанасек подивився на Вікарі, Дерк зрозумів: він чекає, що тейн повторить формулу. Але Джаан тільки похитав головою і сказав:

- Ах, Чел. Немає жодних перевертнів. – Все в ньому – і інтонації голосу, і опущені широкі плечі, – все говорило про неймовірну втому.

Високий старий брейт глянув на Джаана, наче той ударив його. Він знову хрипким голосом пробурмотів щось старокавалаанською.

- Так не може тривати, - втрутився Бретан Брейт. – Ми ні до чого не дійшли. Ви назвали корарієлом цієї людини, Джаантоні Благородний Айронджейд?

- Назвав.

- Я не прийняв статусу кораріела, - спокійно заперечив Дерк.

Він відчував, що повинен це сказати, і момент здавався слушним. Бретан напівобернувся в його бік і пильно подивився на нього. Його зелене око палало так само яскраво, як і інше, зроблене з каменя, що світиться.

- Він відмовився бути власністю, - поспішно вставив Вікарі. – Мій друг відстоює свою людську гідність, але він має символ мого захисту.

Гарс Джанасек посміхнувся і похитав головою.

- Ні, Джаан. Тебе не було вдома сьогодні вранці. Т'Ларієн не бажає, щоб ми його захищали. Він так сказав.

Вікарі кинув на нього гнівний погляд.

- Гарс! Нині не час для жартів!

– Я не жартую, – заперечив Джанасек.

- Він каже правду, - підтвердив Дерк. - Я сказав, що можу подбати про себе сам.

- Дерк, ви самі не знаєте, що кажете!

– Думаю, цього разу знаю.

Бретан Брейт Лантрі зненацька досить голосно рикнув, перервавши суперечку Дерка з айронджейдами. Весь цей час його тейн стояв, паралізований гнівом.

– Тихо! - заговорив Бретан скрипучим голосом, і всі замовкли. - Це не має значення і нічого не змінює. Ви, айронджейди, кажете, що він людина. Якщо так, він не може бути корарієлом, а ви не можете його захищати. Мої кети простежать, щоб ви цього не зробили. - Він повернувся на підборах обличчям до Дерка. - Я викликаю тебе на дуель, Дерк Т'Ларієн.

Усі мовчали. Вогні Лартейна тліли навколо, віяв крижаний вітер.

- Образи не було завдано, - сказав Дерк, згадавши слова, які раніше почув від айронджейдів. - Чи дозволено мені вибачитися чи ні?

Він простяг свої відкриті долоні Бретану Брейту.

Обличчя в шрамах пересмикнулося.

- Образа мала місце.

- Ви повинні прийняти виклик, - сказав Джанасек.

Руки Дерка повільно опустилися і стиснулися в кулаки. Він нічого не відповів.

Джаан Вікарі похмуро дивився в підлогу, але Джанасек пожвавішав.

- Дерк т'Ларієн нічого не знає про правила дуелей, - повідомив він бретам.

- Чи дозволите ви мені проінструктувати його?

Бретан Брейт кивнув головою. Це був той самий дивний, незграбний рух головою і плечима, який Дерк помітив ще вдень у гаражі. Челл, здається, нічого не чув: старий брейт продовжував витріщати очі на Вікарі, бурмочучи щось собі під ніс.

- Треба узгодити чотири пункти, т'Ларієн, - сказав Дерку Джанасек. - Викликаний на дуель робить перший вибір. Я раджу вам зробити вибір зброї та вибрати мечі.

– Мечі, – тихо повторив за ним Дерк.

- Я вибираю спосіб, - прохрипів Бретан. – Квадрат смерті.

Джанасек кивнув головою.

– Третій пункт також ваш. Оскільки у вас немає тейну, то вибір кількості учасників відпадає. Залишається зустріч віч-на-віч. Тоді робіть вибір місця.

– Стара Земля? - Запитав Дерк з надією в голосі.

Джанасек посміхнувся.

– Ні. Боюся, що лише ця планета. Вибір інших не допускається.

Дерк знизав плечима.

– Тоді тут.

– Я роблю вибір кількості учасників, – сказав Бретан. Було вже зовсім темно, тільки жменька слабких зірок Запокров'я трохи забарвлювала чорне небо над головою. Око Бретана палало і відбивалося дивним мокрим блиском на понівеченому обличчі. - Я вибираю дуель віч-на-віч, як і має бути.

– Тоді все вирішено, – закінчив Джанасек. – Ви маєте домовитися про суддю та…

Джаан Вікарі підвів голову. Риси обличчя і так розпливалися в слабкому світлі глоустоуна, але через розпухлу щелепу його обличчя здавалося зовсім незнайомим.

- Чел! - Сказав він спокійним рівним голосом.

- Так, - озвався старий брейт.

- Ви дурень, бо вірите в перевертнів, - сказав йому Вікарі. - Ви всі, хто в них вірить, дурні.

Дерк все ще дивився на Бретана Брейта, коли Вікарі говорив. Він бачив, як обличчя в шрамах сіпнулося, потім ще раз, потім утретє.

Челл відповів таким голосом, ніби він перебував у трансі.

- Образ має місце, Джаантоні Високорідний Айронджейд, фальшивий кавалаанець, перевертень. Я викликаю вас у дуель.

Бретан Брейт різко обернувся і спробував крикнути, але лише захрипів і закашлявся.

– Ви… порушили правила дуелі! Айронджейд… я…

- Все за правилами, - байдуже промовив Вікарі. - Але якщо Бретан Брейт зможе поглянути по-іншому на незначне втручання необізнаного чужинця, тоді я зможу вибачити у Челла фре-Брейта.

– Ні, – похмуро сказав Джанасек. – Це проти законів честі.

- Ні, - повторив Бретан. Тепер його обличчя було схоже на шалений череп, кам'яне око горіло. — Я йшов на поступки стільки, скільки було можливо, фальшивий кавалаанець, але я не дозволю вам глузувати з мудрості моєї спільноти. Мій тейн мав рацію. Справді, я гірко помилявся, намагаючись уникнути дуелі з таким брехуном. Перевертень. Ганьба на мою голову. Але я змию з себе ганебну пляму. Ми вб'ємо вас. Ми вб'ємо всіх трьох.

– Можливо, – відповів Вікарі. – Скоро вам з'явиться така можливість, і тоді ми побачимо.

- І вашу повію-бетейн, - вів далі Бретан.

Він спробував крикнути, але його голос зірвався, і він прохрипів так само тихо, як раніше:

- Коли ми покінчимо з вами, ми піднімемо своїх псів і поженемо вашу повію разом з її жирним кімдисцем по лісах, які вони так добре знають.

Джаан Вікарі ніби не чув цих слів.

– Мене викликали. Перший вибір із чотирьох мій. Я вибираю кількість учасників. Ми битимемося з тейнами.

- Я роблю вибір зброї, - відповів Челл. - Пістолети.

– Я роблю вибір способу, – продовжив Вікарі. – Квадрат смерті.

– Останній вибір – місце дуелі, – сказав Челл. – Тут.

– Судді достатньо буде накреслити крейдою лише один квадрат, – сказав Джанасек. З усіх п'ятьох він тільки один посміхався. – Але нам потрібний суддя. Одного достатньо для обох дуелей?

- Досить, - відповів