Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Наречена мого брата, Ярл Конг 📚 - Українською

Читати книгу - "Наречена мого брата, Ярл Конг"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Наречена мого брата" автора Ярл Конг. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 38 39 40 ... 79
Перейти на сторінку:
Розділ 36

Як же наразі чудово, що на моєму обличчі відразу проступає здивування на слова Артура. Взагалі то це здивування пов'язане з тим, що наречений вирішив зачепити цю тему, хоч я і думала, що він все спустить на гальмах й все завершиться на викинутій у смітник сім-карті. Чи що він там зробив з нею.

- Що? Не виходити за тебе заміж? - Добиваю свою акторську гру до досконалості й всім своїм виглядом даю зрозуміти Артуру, що взагалі ні в зуб ногою, що за маячню він наразі верзе. - Хто міг мені таке порадити?

- Це питання я поставив тобі, кохана, - раніше це "кохана" звучало куди приємніше та несло в собі набагато більше позитивних емоцій, ніж останнім часом. Зараз же це "кохана" ніби ржавим цвяхом по металу. Так скрегоче, що аж зуби зводить, настільки давить на нерви. - Кому це сумно живеться? Хто хоче позбавитися від рученят, котрими ця сволота натикала це повідомлення? Не підкажеш, Емілі?

- Я звідки знаю? Я взагалі вперше чую про якесь повідомлення і про те, що хтось радить мені за тебе не виходити заміж. Та і взагалі..., - що ж, якщо вже Артур сам розпочав цю тему, то варто промацати ґрунт, можливо, я знайду там якісь паростки буряну і це смс не було безпідставне, - є причини з яких мені не слід виходити за тебе? Я чогось не знаю? 

- Тоді зустрічне питання, яке дасть відповідь на твої питання - я колись давав привід в собі засумніватися? В моїх почуттях та намірах до тебе? - Артур дещо охолов. Злегка зменшився градус розмови. Я вважала, що навпаки він почне ще більше злитися після моїх підозр, висловлених в слух, але ні, наразі наречений сама спокійність. Що по тону голосу, що по візуальному вигляду. Він у своєму повсякденному стані, у звичній ролі мого коханого.

- Ні, не давав ніяких приводів, - це ж правда, нічого не було. До цього повідомлення взагалі нічого такого не було, щоб змусило мене засумніватися у щирості намірів моєї другої половинки. Та і це смс... - Але я досі зрозуміти не можу... Про яке повідомлення йде мова?

- Ти пам'ятаєш ситуацію в ресторані, коли ми прийшли на дегустацію страв?

- Так, звичайно, ти ще так неочікувано зробив мені сюрприз, відклавши всі справи й приїхавши в ресторан, - тоді я зраділа, що наречений прибув в заклад. В той момент було приємно, що ми разом, як одна дружня родина виберемо страви для нашої урочистості. Певно найголовнішої урочистості нашого життя. Якщо не врахувати народження дитини. Котре мало відбуватися в майбутньому. Але зараз я усвідомлюю, що було б набагато краще, якби Артур поїхав на якусь ділову зустріч, мав завал на роботі, будь-що аби тільки не приєднався до моєї компанії. Я б спокійно прийняла повідомлення, потім би звичайно не спокійно почала аналізувати кому б це спало в голову написати таку дурню, а після... Не знаю, що після. Можливо, зробила б те саме, взявши Лерку й поїхавши по тому адресу, звідки було надіслано повідомлення. Можливо, навпаки проігнорувала його, оскільки б не було такої бурхливої реакції нареченого, а від цього б і не було такої цікавості дізнатися кому це смс належить. Та найголовніше було інше - все було б спокійно. Ми б спокійно готувалися до весілля. А не качалися на цих гойдалках емоцій, від яких вже нудило, а злізти з них все ніяк не вдавалося.

- У тебе задзвонив мобільний і ти попросила його передати...

- А після тебе щось збентежило, ти витягнув сім-карту з телефону і повернув вже його без неї, - киваючи згідно головою, ніби згадуючи події того дня, продовжила я замість нареченого.

- Бо я побачив там повідомлення з "милою" порадою не виходити за нього. За нього це ж я так розумію за мене, так? - Хм, цікаво, це Артур вирішив зайти з іншого боку, чи що? Типу з першої спроби я не проковтнула цей гачечок, то вдруге точно пощастить?

- А я звідки знаю, Артуре? - Але ні, такий фокус не пройде, наразі карти у моїх руках, тож варто в цій партії якщо не виграти, то хоча б не програти. - Я тільки зараз вперше дізнаюся про якесь повідомлення. Про те, що там було написано. Звідкіля я могла все це знати, якщо не бачила це смс на власні очі? Хіба це не логічно? Якщо я не бачила це повідомлення, то як я могла про нього знати?

- Гаразд, згоден, все логічно, - тільки от щось ця логіка нареченому не сподобалася, він явно не був задоволений такими моїми логічними здібностями. - Ти питала в мене, чи є щось таке, що я від тебе приховую?

- Питала, але ж ми ніби вже визначилися, що все добре, - а ось тут я відчуваю, що потрібно потроху викидувати свої козирні карти, щоб не піти на дно, оскільки Артур щось задумав...

- Хочеш в цьому впевнитися на всі сто відсотків?

- Та ні, я вірю тобі на слово..., - якщо я скажу "так, хочу", то таким чином я покажу йому свою недовіру, вірно? А довіра це головне на чому будуються відносини. Немає підґрунтя - немає сенсу цих відносин. Тоді навіщо влаштовувати весілля? Нащо все узаконювати?

- Та все ж додатковий доказ не завадить, еге ж? - Плювати, що я відповім. Начхати, що я думаю. Артур вже щось вигадав і зараз нахабно це просуває, ігноруючи моє бажання.

- Якщо ти так хочеш, то окей, не завадить, - це те, що він хотів почути? Нехай отримує! Тим паче і справді не завадить, варто хоча б бути чесною сама з собою.

- Тоді підемо перевіримося на детекторі брехні. Машина не збреше, розповість все як є насправді. Ти зможеш поставити мені всі питання, які тебе цікавлять. І я зможу впевнитися в тому, що ти справді не розумієш, про яке повідомлення йде мова. І, головне, від кого воно надіслано...

Всі козирі в дану мить випадають у мене з рукавів, адже я розумію, що детектор і справді не зможу обвести навколо пальця. Ця машинерія розсекретить мене за пару секунд, позбавивши мене секретів, як одягу. Залишивши голяка...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 38 39 40 ... 79
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Наречена мого брата, Ярл Конг», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Наречена мого брата, Ярл Конг"