Читати книгу - "Межа Фундації"

— Якщо це не через вашу поведінку, тоді це просто випадковість, — відповіла Делармі. — Я не чула, щоб уся математична наука Селдона усунула з Галактики роль випадку — принаймні точно не там, де йдеться про індивідуальні події. Чи ви теж говорите, керуючись інтуїтивним натхненням? — У цей момент один або двоє Спікерів подумки зітхнули, почувши цю шпильку в бік Першого Спікера.

— Це була не моя поведінка. І не випадковість. Це було свідоме втручання, — відповів Гендібал.

— Як ми можемо це знати? — ввічливо запитав Перший Спікер. Він не міг не пом’якшити своє ставлення до Гендібала через останнє зауваження Делармі.

— Мій мозок відкритий для вас, Перший Спікере. Я даю вам і всій Раді свої спогади про ці події.

Передавання спогадів зайняло кілька секунд. Перший Спікер сказав:

— Приголомшливо! За цих обставин, коли на вас здійснювався значний тиск, ви, Спікере, повелися дуже добре. Я згоден, що поведінка гаміша ненормальна й вимагає розслідування. А поки що прошу приєднуватися до нашого засідання…

— Хвилинку, — втрутилася Делармі. — Як ми можемо бути впевнені, що розповідь Спікера точна?

Ніздрі Гендібала роздулися від такої образи, але він зберіг самовладання.

— Мій розум відкритий.

— Я вже знала відкриті розуми, які насправді не були відкритими.

— Не сумніваюся в цьому, Спікерко, — сказав Гендібал, — адже ви, як і решта з нас, мусите весь час тримати свій мозок під контролем. Однак коли мій розум відкритий, то він справді відкритий.

Перший Спікер сказав:

— Зупинімося на цьому…

— Прошу про особистий привілей, Перший Спікере, з вибаченнями за втручання, — сказала Делармі.

— Про особистий привілей якого штибу, Спікерко?

— Спікер Гендібал звинувачує одного з нас у спробі вбивства, яку вчинили, імовірно, підбуривши фермера напасти на нього. Доки звинувачення не відкликано, я підпадаю під підозру як імовірна вбивця, так само як і кожен у цій кімнаті, зокрема й ви, Перший Спікере.

Перший Спікер відповів:

— Ви відкликаєте звинувачення, Спікере Гендібал?

Гендібал сів на своє місце і, вчепившись руками в підлокітники, ніби стверджуючи над ними право власності, сказав:

— Я зроблю це, щойно хтось пояснить, чому гаміський фермер, зібравши ще кількох інших, свідомо вирішив затримати мене по дорозі на це засідання.

— Тут може бути тисяча причин, — відповів Перший Спікер. — Повторюю, цю подію буде розслідувано. А зараз, Спікере Гендібал, чи можете ви заради продовження поточного обговорення відкликати своє звинувачення?

— Не можу, Перший Спікере. Я витратив не одну хвилину, намагаючись якомога делікатніше обстежити його розум і знайти спосіб змінити його поведінку, не нашкодивши. І зазнав невдачі. У його мозку не було тої еластичності, що мала б бути. Емоції ніби закріпив хтось іззовні.

Раптом Делармі всміхнулася й сказала:

— То ви вважаєте, що цим зовнішнім впливом був один з нас? А чому це не могла бути ваша таємнича організація, що змагається з нами й могутніша, ніж ми?

— Могла, — відповів Гендібал.

— У такому разі, якщо ми не члени цієї організації, про яку знаєте лише ви, то ми невинні й вам слід відкликати своє звинувачення. Чи, може, ви вже звинувачуєте когось у перебуванні під контролем цієї дивної організації? Може, хтось із нас не зовсім той, ким здається?

— Можливо, — флегматично відповів Гендібал, добре розуміючи, що Делармі кидає йому мотузку із зашморгом на кінці.

— Здається, — сказала Делармі, добираючись до зашморгу й готуючись його затягнути, — що ваша фантазія про якусь таємну, невідому, приховану, загадкову організацію — це просто якийсь виплід параної. Вона вписується у вашу параноїдальну фантазію, що на фермерів-гамішів упливають і що Спікери перебувають під прихованим контролем. Але я хочу простежити за цим вашим своєрідним ходом думок іще трохи. Як ви вважаєте, Спікере, хто з нас під контролем? Може, це я?

Гендібал відповів:

— Я так не думаю, Спікерко. Якби ви спробували позбутися мене в такий непрямий спосіб, то не демонстрували б так відверто свою неприязнь до мене.

— А може, це подвійний обман? — сказала Делармі. Вона вже просто муркотіла. — Це поширений висновок параноїдальних фантазій.

— Можливо. У цих питаннях ви маєте більше досвіду, ніж я.

У суперечку гаряче втрутився Спікер Лестім Джанні:

— Послухайте, Спікере Гендібал, якщо ви виправдовуєте Спікерку Делармі, то тоді ваші звинувачення спрямовано на решту з нас. На яких підставах будь-хто з нас хотів би відкласти вашу присутність на цій нараді, не кажучи вже про те, щоб бажати вашої смерті?

Гендібал швидко відповів, ніби чекав цього запитання:

— Коли я зайшов, то на нараді обговорювали викреслення зауважень із протоколу, зауважень, що їх зробив Перший Спікер. Я був єдиним Спікером, який не чув цих зауважень. Розкажіть мені, що це за зауваження, і я подумаю, чи розповідати вам мотиви моєї затримки.

Перший Спікер сказав:

— Я заявив — і проти цього Спікерка Делармі й інші мали серйозні заперечення, — що на підставі інтуїції та найнедоречнішого застосування психоісторичних математичних розрахунків ухвалив рішення, що все майбутнє Плану може залежати від вигнання першофундатора Ґолана Тревіза.

— Те, що думають інші Спікери, — їхня справа. Зі свого боку я згоден із цією гіпотезою. Тревіз — це ключ. Я вважаю, що його раптове вигнання з Першої Фундації занадто дивне, щоб бути безневинною подією, — відповів Гендібал.

— Чи не хочете ви сказати, Спікере Гендібал, що Тревіз у лапах цієї загадкової організації або що під її контролем люди, які його вигнали? А може, під її контролем усі, за винятком вас і Першого Спікера — і мене, яку ви оголосили непідконтрольною? — мовила Делармі.

— Ця маячня не потребує відповіді, — відгукнувся Гендібал. — Натомість дозвольте мені запитати, чи хтось із присутніх тут Спікерів хоче погодитися зі мною та Першим Спікером щодо цього питання? Думаю, ви прочитали моє математичне трактування, яке зі згоди Першого Спікера було поширено серед вас.

Запала тиша.

— Повторю своє запитання, — сказав Гендібал. — Хтось прочитав?

Знову тиша.

— Ось вам і мотив затримати мене, Перший Спікере, — підсумував Гендібал.

— Сформулюйте це відвертіше, — попросив Перший Спікер.

— Ви висловили потребу розібратися з Тревізом, цим першофундатором. Це важлива ініціатива, і якби Спікери прочитали моє трактування, то в загальних рисах зрозуміли б, яка ідея витає в повітрі. Проте якби вони одностайно висловили свою незгоду — одностайно, — тоді, згідно з традиційним самообмеженням, ви не змогли б рухатися далі. Якби вас підтримав хоча б один Спікер, то вам удалося б запровадити цю нову політику. Я єдиний Спікер, який вас підтримав, як відомо всім, хто прочитав моє трактування, і мене за будь-якої ціни потрібно